Герберт Спенсер: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 83:
* «Основи етики» (1879) - праця з політичної філософії, в якій Спенсер провадить чітке розрізнення між фундаментальними правами ([[Природні права людини|природних прав]]) [[Право на життя|на життя]], свободу і [[власність]] і похідними або інструментальними "правами" ( "так званими правами"), що були штучно винайдені для створення [[Органи публічної влади|політичних структур]] - "техніки "(механізму) для захисту та забезпечення основоположних прав. Таким чином ,виборче право та представництво громадян в уряді є "технікою" - засобом захисту прав. Проте Спенсер вважав, що уряди у Великобританії, Франції та США до 1880 р. не виконували свою представницьку функцію та втратили свою первинну мету захисту прав, обрали шлях [[Етатизм|етатизму]], спрямованого на порушення прав багатьох заради блага правлячої меншості.
* «Соціологія як предмет вивчення» (1873)
У статті "Гіпотеза розвитку" (1852) піддано критиці доктрину [[Креаціонізм|креаціонізму]], натомість Спенсер наполягає на виникненні сучасних видів тварин і рослин внаслідок [[Трансмутація видів|трансмутації]]. У цій праці слово "еволюція" було вжито лише один раз, а "еволюціонувати" двічі, проте поняття "еволюція" ще не вживалося Спенсером на позначення біологічної [[Трансмутація видів|трансмутації видів]].
У статті "Прогрес: закони та причини" (1857) Спенсер вперше виклав положення своєї концепції систематичної еволюції Всесвіту в
Рядок 93:
політичних, релігійних та економічних інститутів; це видно в
еволюції всіх нескінченних конкретних і абстрактних продуктів людської
діяльності".
Спенсер вважав прогрес не штучним, не випадковим, а неминучим явищем: "Прогрес, таким чином, не випадковість, а необхідність. Цивілізація не є штучною, вона - частина природи, на всіх її стадіях: від розвитку ембріона або розгортання квітки".
У праці "Людина проти держави" (1884) Спенсер обґрунтував фундаментальне значення особистих немайнових (природних) прав, "адже вони закріплюють традиції та звичаї, які виникають як природній спосіб полегшення соціальної взаємодії". ''<nowiki/>''▼
▲''<nowiki/>''У праці "Людина проти держави" (1884) Спенсер обґрунтував фундаментальне значення особистих немайнових (природних) прав, "адже вони закріплюють традиції та звичаї, які виникають як природній спосіб полегшення соціальної взаємодії". ''<nowiki/>''
== Внесок в науку ==
У 1852 році Спенсер здійснив
обґрунтування [[Теорія еволюції|теорії біологічної еволюції]] у своїй статті, опублікованій на сім
років раніше за публікацію праці [[Дарвін Чарльз|Дарвіна]] [[Походження видів|"Походження видів"]]. Теорія еволюції Спенсера розвинула теорію Ламарка про наслідування набутих ознак. безпосередній вплив зовнішніх чинників на розвиток організму. На відміну від Дарвіна, Спенсер заперечував можливість еволюції на основі розвитку характеристик самого організму та на простому принципі природного відбору. Він стверджував, що існує поступове ускладнення біологічних організмів, що призводить до їх самодостатності. Проте, еволюція за Спенсером має теоретичну межу рівноваги, досяжної внаслідок взаємодії наслідків інтеграції та диференціації в процесі розвитку.
Його еволюційна теорія
| |||