Джгутик: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 23:
=== Механізм руху клітини ===
Обертання мотора викликає пасивне обертання [[філамент]]а. Масивніша клітина починає обертатися приблизно із швидкістю 1/3 від швидкості джгутика у зворотному напрямі, а також набуває поступальної ходи. Переважна більшість наділених джгутиком бактерій мають паличкоподібну форму. З гідродинамічних розрахунків виходить, що для найефективнішого руху відношення довжини
Деякі бактерії, наприклад, [[спірохети]], мають джгутики, розташовані в [[периплазма|периплазмі]] бактерій (так звані ''подовжні філаменти''), рух джгутиків змушує всю бактерію змінювати свою форму, за рахунок чого вона й рухається.
Рядок 41:
Джгутики [[археї|архей]] відносно досить подібні до бактеріальних джгутиків. У 1980-х роках вони навіть вважалися гомологічними на підставі подібної морфології і поведінки (Cavalier-Smith, 1987). Як і у бактерій, джгутики архей складаються з філаментів, що тягнуться за межами клітини та обертаються, рухаючи клітину. Проте дослідження 1990-х років виявили численні детальні відмінності між джгутиками архей і бактерій, наприклад:
* Бактеріальні джгутики працюють за рахунок пропускання до цитоплазми протонів H<sup>+</sup> (інколи іонів натрію Na<sup>+</sup>), архейні джгутики майже напевно витрачають енергію [[АТФ]]. Хоча мотор архей все ще не досліджений.
* У той час, коли бактеріальні клітини часто мають багато джгутиків, кожен з яких обертається незалежно, архейні джгутики складаються з пучка багатьох філаментів, які обертаються як єдине ціле.
* Бактеріальні джгутики ростуть поповненням субодиниць флажеліну на наконечнику, архейні джгутики ростуть добудовуванням судодиниць до основи.
* Бактеріальні джгутики товстіші від архейних, і бактеріальний філамінт має достатньо широкий простір усередині, через який субодиниці постачаються для росту джгутика, архейні джгутики занадто тонкі, щоб дозволити це.
* [[Ген]]и багатьох компонентів бактеріальних джгутиків мають деяку схожість послідовності [[ДНК]] до компонентів [[система секреції 3 типу|системи секреції 3 типу]], але компоненти бактеріальних і архейних джгутиків не поділяють ніякої схожості у послідовності. Натомість, деякі компоненти архейних джгутиків розділяють послідовність і морфологічну схожість з компонентами [[ворсинки 4 типу|ворсинок 4 типу]], які збираються за допомогою [[система секреції 2 типу|системи секреції 2 типу]] (номенклатура ворсинок/пілі та систем секреції білків не послідовна).
Ці відмінності означають, що бактеріальні і архейні джгутики — класичний випадок [[конвергентної еволюції]], а не [[гомологія (біологія)|гомології]]. Проте, в порівнянні до десятиліть детального вивчення бактеріальних джгутиків (наприклад [[Говард Бергом|Говардом Бергом]]), архейні джгутики тільки недавно почали отримувати серйозну наукову увагу. Тому багато хто все ще помолково вважає, що існує тільки один основний вид джгутиків прокаріот, і що архейні джгутики належать до нього.
== Джгутики еукаріотів ==
: ''Див також: [[
[[Файл:Axoneme cross-section.svg|thumb|right|260px|Діаграма поперечного перерізу [[аксонема|аксонеми]] — пучка мікротрубочок, присутнього в джгутиках еукаріотів та інших [[ундуліподія]]х]]
Джгутики еукаріотів — абсолютно інша структура, ніж джгутики бактерій та архей, і мають зовсім інше еволюційне походження. Єдина загальна характеристика між бактеріальними, архейними та еукаріотичними джгутиками — їх зовнішній вигляд
Джгутик еукаріотів являє собою пучок з дев'яти зв'язаних пар [[мікробрубочка|мікротрубочок]], що оточують дві центральні мікротрубочки. Так звана структура «9+2» — характеристика ядра джгутика еукаріотів, [[аксонема|аксонеми]] (або поздовжнього філаманту). В основі еукаріотичного джгутика знаходиться «базальне тіло» (також відоме як «блефаропласт» або «кінетосома»), яке є організаційним ценром мікротрубочок та становить близько 500 нм у довжину. Базальне тіло за структурою ідентичне [[центріоль|центріолі]]. Джгутик еукаріотів починається в межах [[цитоплазматична мембрана|цитоплазматичної мембрани]] клітини, таким чином, що внутрішній канал джгутика доступний для [[цитоплазма|
Рухомі джгутики служать для руху окремих клітин (наприклад, плаваючих протозоїв і сперматозоїдів) і транспорту рідин (наприклад, транспорт слизу стаціонарними клітинами в трахеї). На додаток до цього, нерухомі джгутики — життєво важливі органели в органах чуття та передачі сигналів у великій кількості типів клітин (наприклад, фоторецепторні палички ока, нюхові нейроні носа, кіносіліум у равлику вуха).
| |||