Мазут: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7:
== Властивості ==
 
* '''[[Густина]]''' 0,89—1,00.
* '''[[Теплота згоряння]]''' 39,4—40,7 МДж/кг.
 
'''[[Теплота згоряння]]''' 39,4—40,7 МДж/кг.
 
Має понад 17 атомів Карбону
 
 
Може бути використаний як зв'язуюче у масляній [[агрегація вугілля|агрегації вугілля]], [[паливо]] (для «факелів підсвітки»), як сировина для виробництва мастил, [[бітум]]ів, [[кокс]]у.
Рядок 19 ⟶ 15:
! colspan=4 | Типовий розподіл смолисто-асфальтенових речовин у мазуті
|-
|
| Смоли
| [[Асфальтени]]
Рядок 46 ⟶ 42:
</center>
 
Мазут -&nbsp;— це рідкий продукт темно-коричневого кольору, суміш [[вуглеводні]]в (з [[молекулярна маса|молекулярною масою]] від 400 до 1&nbsp;000 грам/моль), нафтових смол (з молекулярною масою 500-3&nbsp;000 і більш грам/моль), [[асфальтени|асфальтенів]], карбенів, карбоїдів і органічних [[метал]]омістких сполук ([[Ванадій|V]], [[Ni]], [[Fe]], [[Mg]], [[Na]], [[Ca]]). Фізико-хімічні властивості мазуту залежать від хімічного складу початкової нафти і ступеня відгону фракцій дистилятів і характеризуються такими даними : [[в'язкість]] 8—80 мм·г/с<sup>3</sup> (при 100&nbsp;°C), [[Густина]] 0,89—1 г/смс<sup>3</sup> (при 20&nbsp;°C), [[температура]] застигання 10—40°с, вміст [[сірка|сірки]] 0,5—3,5 %, золи до 0,3 %, нижча теплота згорання 39,4-40,7&nbsp;Мдж/моль.
 
Вихід мазуту становить близько 50 % маси з розрахунку на початкову нафту.
 
Мазут застосовується як паливо для парових котлів, котельних установ ([[котельне паливо]]) і промислових печей (наприклад, [[мартен]]ів).
У зв'язку з необхідністю поглиблення подальшої переробки нафти мазут у все більших масштабах переганяють під [[вакуум]]ом. У залежності від напрямку переробки нафти одержують такі фракції:
* а) для одержання палив за температури 350—500350–500°С&nbsp;— вакуумний [[газойль]] (вакуумний [[дистилят]]); понад 500&nbsp;°C&nbsp;— вакуумний залишок ([[гудрон]]);
* б) для одержання мастил&nbsp;— 300—400300–400°С (350—420350–420°С)&nbsp;— легка мастильна фракція (трансформаторний дистилят); 400—450400–450°С (420—490420–490 °С)&nbsp;— середня мастильна фракція (машинний дистилят); 450—490450–490 °С&nbsp;— важка мастильна фракція (циліндровий дистилят); понад 490&nbsp;°C&nbsp;— [[гудрон]].
Вакуумні дистиляти застосовують як сировину для отримання [[паливо моторне|моторного палива]] і [[мастило дистилятне|дистилятних мастил]]. Залишок вакуумної перегонки мазуту використовують для переробки на установках [[термічний крекінг|термічного крекінгу]] і [[кокс нафтовий|коксування]], у виробництві залишкових [[Мастильні матеріали|мастил]] і [[гудрон]]у, що потім переробляється на [[бітум]].