Вікіпедія

Головохордові: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
JAnDbot (обговорення | внесок)
Боти
54 064 редагування
м робот додав: oc:Cephalochordata змінив: sr:Копљаши
Oys (обговорення | внесок)
5877 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 5:
| image_width = 300px
| image_caption = [[Ланцетик]] (''Branchiostoma lanceolatum'')
| regnumdomain = [[ТвариниЕукаріоти]] (''Animalia''Eukaryota)
| phylumregnum = [[ХордовіТварини]] (''Chordata''Metazoa)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| subphylum = [[Головохордові]] (''Cephalochordata'')
| subphylum_authority = [[Richard Owen|Owen]], 1846
| classis = '''Ланцетникоподібні''' (Leptocardi)
| subdivision_ranks = Систематика▼
| ordo = '''Ланцетникоподібні''' (Branchiostomatiformes)
▲| subdivision_ranks = СистематикаРодини / роди
| subdivision =
* Родина Asymmetronidae
* [[клас (біологія)|Клас]] Leptocardi (= Amphioxi)
** [[рядрід (біологія)|РядРід]] Ланцетникоподібні (Branchiostomatiformes = Amphioxiformes = Amphioxiora) ''[[Asymmetron]]''
*** [[родинарід (біологія)|РодинаРід]] ''[[AsymmetronidaeEpigonichthys]]''
*** [[родина (біологія)|Родина]] [[Ланцетникові]] (Branchiostomidae = Amphioxidae)▼
**** [[рід (біологія)|Рід]] [[Asymmetron]]
**** [[рід (біологія)|Рід]] [[EpigonichthysЛанцетник]] (''Branchiostoma'')
{{wikispecies| wikispecies = Cephalochordata}}▼
▲*** [[родина (біологія)|Родина]] [[Ланцетникові]] (Branchiostomidae = Amphioxidae)
| ncbi = 7735
**** [[рід (біологія)|Рід]] [[Ланцетник]] (Branchiostoma)
| synonyms = Безчерепні (Acrania)
}}
'''Головохордові''' (Cephalochordata) — [[підтип (біологія)|підтип]] [[хордові|хордових]], що разом із [[покривники|покривниками]] формує позатаксономічну групу [[безчерепні|безчерепних]] (Acrania) і містить лише один сучасний клас (Leptocardi) і один ряд — '''Ланцетникоподібні''' (Branchiostomatiformes).
▲{{wikispecies|Cephalochordata}}
 
'''Головохордові''' — безчерепні (Cephalochordata, Acrania) — [[підтип (біологія)|підтип]] [[хордові|хордових]]. Головний відділ не відособлений. [[Череп]] відсутній (звідси друганалежність до групи назвабезчерепних). Все тіло сегментоване, включаючи і деякі внутрішні органи ([[видільна система|видільну систему]] і [[статеві залози]]), а також [[мускулатура|мускулатуру]]. [[Органи чуття]] примітивні (є відчуваючі клітини в шкірі і уздовж нервової трубки). [[Хорда]] і [[нервова трубка]] зберігаються протагом всього життя [[серце|Серця]] немає (є пульсуюча черевна судина). 3 [[рід (біологія)|роди]]: [[ланцетники]] (Branchiostoma), Epigonichthys і Asymmetroti; останній рід включає 13 видів дрібних (дл. до 7,5 см) тварин. Широко поширені в морях [[атлантичний океан|Атлантичного]] і [[тихий океан|Тихого]] океанів.
 
До цього підтипу належать найпримітивніші [[хордові]] тварини (нижчі). Це нечисленна група морських тварин, що провадять малорухомий спосіб життя. Розміри тіла невели|кі, за формою нагадують [[риби|риб]].
Рядок 34 ⟶ 37:
Великого практичного значення ланцетники не мають: їх використовує в їжу населення Південно-Східної Азії, а також він є зручним об'єктом для наукових досліджень.
 
== [[Ланцетники]] ==
В підтипі Головохордові є тільки один [[ряд (біологія)|ряд]] Ланцетникоподібні, який входить до класу Leptocardi. Тому всі Головохордові дуже схожі один на одного і більшість їхніх рис є спільними для усіх видів.
 
Це маленькі рибоподібні морські тварини, дуже примітивної будови, хоча всі основні ознаки [[тип (біологія)|типу]] [[хордові|хордових]] виражені у них цілком виразно. Ланцетник має напівпрозоре рожеве, із слабким металевим блиском веретеновидне тіло, стисле з бокам і загострене з обох кінців. Уздовж всієї спини йде низька подовжня шкірна складка  — [[спинний плавець]]. Хвостовий кінець облямований високим [[хвостовий плавець|хвостовим плавцем]] і має форму наконечника [[спис]]а або [[ланцет]]а. Звідси походить назва тварини. Уздовж нижнього краю [[хвіст|хвоста]] йде підхвостовий плавець (неправильно званий зазвичай черевним), а уздовж бічних країв черева  — права і ліва нижньобокові (метаплевральні) складки. На нижній стороні переднього кінця тіла є оточений [[щупальця]]ми великий отвір передротової порожнини, біля початку підхвостового плавця  — вивідний отвір біля [[зяброва порожнина|зябрової порожнини]], біля початку [[хвостовий плавець|хвостового плавця]]  — [[анальний отвір]]. Ланцетник був вперше описаний в 1774  р. відомим зоологом [[Паллас]]ом, що прийняв його за [[молюск]]а і назвав його «ланцетоподібним слимаком» (Limax lanceolatum). Тільки 60 років опісля після вивчення його будови була з'ясована приналежність ланцетника до [[хордові|хордових]] тварин.
 
Ланцетники відрізняються від [[хребетні|хребетних]] рядом особливостей. [[Хорда]] тягнеться від переднього до заднього кінця тіла тварини. Передній кінець центральної нервової системи, що має вид трубки, не доходить до кінця хорди. [[Головний мозок]] не диференційований, і навколо нього немає ніякого зародка [[череп|черепної коробки]]. Дуже слабо розвинені [[органи чуття]]: є тільки нюхова ямка на передньому кінці тіла (орган нюху), непарна світлочутлива пігментна пляма на передній стінці нервової трубки і ряд невеликих пігментних плям уздовж нервової трубки, в її нижній частині (замість очей), що відчувають дотикові клітини в шкірі і ротових щупальцях. Зовнішній покрив шкіри складається з одного шару клітин. Мускулатура у вигляді подовжніх м'язових стрічок, розділених поперечними перегородками на 50-80 м'язових сегментів ([[міомер]]ов, або [[міотом]]ів) і розташованих по одній справа і зліва з боків тіла. Посегментний розташований численні статеві залози ([[гонади]]) і залози виділень. М'язового [[серце|серця]] немає, і його роль виконує пульсуюча черевна судина. Передротовим отвором відкривається вхід в дихально-травну систему ланцетника. Воно веде в [[передротова порожнина|передротову порожнину]], в глибині якої знаходиться [[рот]], оточений замикаючим його перетинковим клапаном  — вітрилом. Ротовий отвір веде далі в об'ємисту [[глотка|глотку]], стінки якої прободени численними (понад 100) [[зяброві щілини|зябровими щілинами]], що ведуть не прямо назовні, а в навколишню глотку особливу навколозяброву порожнину. Уздовж дна і уздовж верхньої стінки [[глотка|глотки]] тягнуться вистилаючими війковими клітками жолобки ([[ендостиль]] і [[надзяберний жолобок]]), що з'єднуються навкологлотковим війковим кільцем в передній частині глотки. Це пристрій дуже схоже з подібним у [[покривники|покривників]] ([[асцидії|асцидій]]).
 
=== Умови життя ===
Ланцетники живуть зазвичай на дні, від берега до глибини 10-30 м (і зверху), переважно в шарі великозернистого легкого і рихлого піску, що включає уламки [[скелет]]ів [[корененіжки|корененіжок]], [[голкошкірі|голкошкірих]] і так далі. На змулених ділянках піщаного дна ланцетники тримаються рідко, тому що їм важко проникати в дрібний пісок, а в мулистому дні вони жити не можуть. Залежно від розмірів частинок піску і об'єму домішки [[мул]]у ланцетник поводиться по-різному. У крупний пісок, між частинками якого вільно циркулює вода, багата [[кисень|киснем]] і харчовими частинками, ланцетник заривається цілком; з суміші крупного і дрібного піску він висовує тільки передній кінець на поверхні; над поверхнею дрібного піску ланцетник висовується наполовину і зовсім не заривається в мул, в якому він не може ні дихати, ні харчуватися. Потривожений дотиком або раптовим освітленням, ланцетник перепливає на інше місце, миттєво знов зариваючись в пісок. Ланцетники зазвичай бояться світла, уникають яскравого освітлення і активніші в нічний час. Вони віддають перевагу температурі води від (12) 17 до 30° С.
 
=== [[Харчування]] ===
За характером живлення ланцетник є [[фільтрат]]ором. [[Ланцетник]] харчується мікроскопічними організмами, втягуючи їх через ротовий отвір із струмом води, що проганяється рухом вій через зяброві отвори в навколозяброву порожнину і звідти назовні через атріальноє отвір. Ротові щупальця утворюють грати, що перешкоджають попаданню в порожнину [[глотка|глотки]] дуже крупних частинок. Дрібні харчові частинки, що проходять через цей заслін, осідають на покритих слизом віях жолобків, обволікаються слизом, переміщаються в надзябровий жолобок і поступають до заднього кінця глотки і в кишківник. У кишківнику їжа перетравлюється, а поживні речовини всмоктуються.
 
Їжу ланцетника складають головним чином [[діатомові водорості]], а також [[десмідієві]], дрібні [[корененіжки]], [[інфузорії]], [[радіолярії]], [[яйця]] і [[личинки]] [[покривники|покривників]], [[голкошкірі|голкошкірих]], [[рачки|рачків]] і ін.
 
=== [[Дихання]] ===
[[Дихання]] відбувається водночас з живленням. Коли вода з розчиненим киснем виходить через зяброві щілини вона омиває їхні стінки, відбувається [[газообмін]]. Газообмін у ланцетника може здійснюватися певною мірою і через покриви тіла.
 
=== [[Виділення]] ===
Рідина з [[кров]]і просочується в порожнину тіла, а звідси збирається у [[нефридії]], далі по них у навколо зяброву пору продукти виділення виводяться назовні.
 
=== [[Розмноження]] і [[розвиток]] ===
[[Запліднення]] і [[розвиток (біолгія)|розвиток]] [[зародок|зародка]] у воді (зовнішнє). Розвиток непрямий: [[яйце]]  — рухлива [[личинка]], яка вільно плаває 3 місяці, а згодом сідає на дно і перетворюється на дорослу тварину. Ланцетники розмножуються всього один раз протягом життя. Розмножуються ланцетники навесні, влітку або осінню, на [[чорне море|Чорному морі]]  — з кінця травня до початку серпня. Негайно після заходу сонця самиці викидають зрілі дрібні ікринки діаметром 0,1 мм. Розвиток заплідненої ікри і личинок відбувається в товщі води. [[Личинки]] завдовжки 3,6-5,2 мм піднімаються вночі до поверхні, а вдень опускаються в придонні шари води. Період личинкового життя триває зазвичай близько трьох місяців. До кінця першого року життя ланцетник (східно-азіатський вид) досягає в довжину 30 мм, на другому році  — 40 мм, на третьому  — 60 мм і на четвертому  — 70 мм. [[статевозрілість|Статевозрілості]] він досягає на другому або третьому році. Живуть ланцетники від одного до чотирьох років.
 
=== Поширення ===
Ланцетники широко поширені в помірних і теплих водах: у [[атлантичний океан|Атлантичному океані]] від 67° с. ш. біля берегів Європи ([[Норвегія]]) і 40° с. ш. біля берегів Америки ([[Чесапікська затока]]) до Південної Африки і [[Аргентина|Аргентини]] ([[Ла-Плата]]); у [[індійський океан|Індійському океані]]; у [[тихий океан|Тихому океані]] від [[японське море|Японського моря]], Східного [[Хоккайдо]], [[гавайські острови|Гавайських островів]] і [[каліфорнія|Каліфорнії]] до Південної [[австралія|Австралії]], [[нова Зеландія|Нової Зеландії]] і [[Чилі]].
 
=== Подібність [[ланцетник]]аголовохордових до [[безхребетні|безхребетних]]інших та [[хордові|хордових]] тварин ===
==== Подібність до [[безхребетні|безхребетних]] ====
* Схожість ранніх етапів ембріонального розвитку: [[зигота]], [[бластула]], [[гаструла]].
Рядок 75 ⟶ 78:
 
== Джерела ==
* Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.  С.  Гиляров; Редкол.: А.  А.  Баев, Г.  Г.  Винберг, Г.  А.  Заварзин и др.  — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
* [http://www.refine.org.ua/pageid-432-1.html Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових]
* [http://www.floranimal.ru/classes/2411.html ''www.floranimal.ru'' — Класс ЛАНЦЕТНИКИ (Amphioxi)]
 
{{поліпшити}}
[[Категорія:головохордові]]▼
 
▲[[Категорія:головохордовіГоловохордові]]
 
[[ca:Cefalocordat]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Головохордові