Підкарпатська Русь: відмінності між версіями

'''Підкарпа́тська Русь''' ({{lang-cs|Podkarpatská Rus, Země Podkarpatoruská}}; також '''Карпа́тська Україна''' з вересня [[1938]] року  — {{lang-cs|Země Zakarpatskoukrajinská}})  — назва одної з п'яти (пізніше чотирьох) земель, які складали [[Перша Чехословацька Республіка|першу Чехословацьку Республіку]] у [[1919]]—1938 (з 26 жовтня 1938 року перейменована на '''Карпа́тську Україну'''  — автономний край у складі [[Друга Чехословацька Республіка|«другої» Чехословацької Республіки]]. Територіально обіймала сучасну територію [[Закарпатська область|Закарпатської області]], крім околиць міста [[Чоп]], але включаючи село [[Лекаровце]] (тепер [[Словаччина]]).

Після [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпаду Австро-Угорської імперії]] [[8 листопада]] [[1918]] ради русинів у [[Стара Любовня|Старій Любовні]], [[Ясіня|Ясіні]] (пізніше в [[Пряшів|Пряшеві]]) ухвалили постанови про відділення від [[Угорщина|Угорщини]], але питання про приєднання до якоїсь з держав не було вирішене.

[[9 листопада]] рада в [[Ужгород]]і висловилася за приєднання до Угорщини на умовах автономії.

[[12 листопада]] рада русинських емігрантів на чолі з [[Григорій Жаткович|Григорієм Жатковичем]], що пройшла в [[Скрентон]]і (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини і прийняла рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшло в грудні, і голоси на ньому розділилися таким чином:

# 67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини,

# 28% за приєднання до України,

# 2% за повну незалежність,

# по 1% за приєднання до Галичини, Угорщини або Росії.

Конституція Чехословаччини, прийнята [[29 лютого]] [[1920]] ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці. [[29 лютого]] [[1920]] був затверджений герб Підкарпатської Русі - — стоячий ведмідь і прапор - — синьо-жовте полотнище. [[26 квітня]] був встановлений пост земського губернатора.

* [[Петро Еренфельд]] (1921-19231921–1923),

* [[Бескид Антон Григорович|Антон Бескид]] (1923-19331923–1933),

* [[Антонін Розсипал]] (1933-19351933–1935),

* [[Грабар Костянтин|Костянтин Грабар]] (1935-19381935–1938).

Спочатку територія була розділена на три [[жупа|жупи]] - — Ужгородську, Мукачівську та Мармароську, а в 1927 році на 12 округ з окружними центрами [[Берегово]], [[Великий Березний]], [[Волове]], [[Іршава]], [[Мукачево]], [[Перечин]], [[Рахів]], [[Свалява]], [[Севлюш]], [[Тячево]], [[Ужгород]], [[Хуст]].

Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і Руською національно-автономною партією А.Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи Угорщини, Об'єднана Угорська партія (близько 10% голосів) вимагала повернення до складу Угорщини, комуністи (до 25% голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так, на виборах [[1935]] року 63% голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або України і лише 25% прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі.

[[18 березня]] [[1939]] в Закарпаття були введені угорські війська, Карпатську Україну було ліквідовано, територію анексувала Угорщина.

У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами. [[29 червня]] [[1945]] в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км² території в околицях Чопа - — [[Селменці]] ([[Батфа]], [[Галоч]], [[Малі Селменці]], [[Паладь-Комарівці]], [[Палло (Ужгородський район)|Палло]], [[Ратівці]], [[Соломоново]], [[Сюрте]], [[Тисаашвань]], [[Тийглаш]], [[Чоп]]), які були не частиною Підкарпатської Русі, а частиною словацького [[Земплін]]у (Велькокапушанського і Кралевохлмецького районів).

== ПриміткиДив. також ==