Вікіпедія

Розв'язання задач: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9:
* Знаходження розв'язання задачі.
 
Ці етапи можна побачити у більшості теорій розв'язання задач. Так, стадії постанови задачі та знаходження її рішення наявні в теоріях послідовника [[Вюрцьбургська школа|ВюрцьбургськоїВюрцбургської школи]] [[{{нп5|Otto Selz|Отто Зельц]]|en}}а, [[гештальтпсихологія|гештальтпсихолога]] [[Карл Дункер|К. Дункера]] і [[Когнітивна психологія|когнітивіста]] Грино, попри всі відмінності їх теорій. При цьому під постановою задачі може матись на увазі як свідома робота, так і деякі не усвідомлювані процеси переробки інформації.
 
<p alsgn="right">''Стадії розв'язання задач у теоріях О. Зельца, К. Дункера, Грино''
Рядок 15:
{| class="wide"
|-
!{{нп5|Otto Selz|О. Зельц|en}}<ref>Зельц О. Закони продуктивної та репродуктивної духовної діяльності// Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення / Під ред. Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Гіппенрейта, В.&nbsp;В.&nbsp;М. Пєтухова., 1981. </ref>||[[Дункер, Карл Дункер|К. Дункер]]<ref>Психологія мислення. М., 1965. С. 36, 48, 80-81.</ref>||Грино<ref>Greeno (1973).&ndsp;-Див. Р. Солсо Когнітивна психологія. 1996.</ref>
|-
|1. Утворення комплексу, до якого входять: а) характеристики відомого та б)місце невідомого в комплексі. Незавершеність цього комплексу&nbsp;— суть проблеми.||1.Проникнення в проблемну ситуацію&nbsp;— розуміння її внутрішніх зв'язків, сприйняття її як цілого, яке містить в собі деякий конфлікт.||1.Побудова когнітивної мережі, яка складається з елементів відомого (даного) та невідомого (відношення між елементами відомого та невідомого доки не з'ясовані).
Рядок 22:
|}
 
: ''Див. також: [[Андріан {{нп5|Де Гроот, Адриан|А. де Гроот]]|en}}''&nbsp;— ''стадії мислення шахіста''
 
== Психологічні чинники ==
Рядок 28:
* '''Налаштування''':
:* «Розв'язання певного числа задач одним способом спонукає випробуваного використовувати той самий спосіб для рішення наступних задач, навіть якщо цей спосіб стає неефективним». Як показав Найт<ref>Knight K. E. (1963).</ref>, налаштування тим сильніше, чим важчими були завдання, які їх формували.
:* [[Функціональна закріпленість]]: використовуваний певним чином предмет важко потім використовувати інакше при розв'язанні задачі.
* '''Характеристика суб'єкта''':
* '''Емоційний (мотиваційний) стан''':
::* Попередня невдача знижує ефективність розв'язання;
::* Найкращі результати мають місце при середній інтенсивності мотивації; надмірна або недостатня мотивація призводить до погіршення результатів ([[законЗакон ЕрксаЄркса — Додсона]]).
:* '''[[Знання]]''': можуть як підвищувати, так і знижувати ефективність розв'язання (через звички, стереотипізацію тощо).
:* '''[[Інтелект]]''': люди з низьким рівнем інтелекту більш сприйнятливі до налаштування.
Рядок 77:
 
=== Метод проб та помилок ===
[[Едвард Лі Торндайк|Торндайк]] (1898) вважав (та експериментально доводив), що механізмом розв'язання задач тваринами є не [[розуміння]] та міркування, а [[метод проб таі помилок]].
 
Торндайк розміщував тварин (кішок) у спеціальні [[проблемний ящик|проблемні ящики]]&nbsp;— клітки «з секретом», вихід з яких відкривався натисканням на кнопку або важіль, потягуванням за шнур, петлю тощо, які знаходилися в клітці або коло самої решітки зовні. Торндайк виявив, що спочатку кішки метушаться по клітці та чіпляються за все, що можуть дістати; в результаті цього вони все одно рано чи пізно випадково зачіпають механізм, який відкриває клітку та звільняються. Коли кішку знов саджають у клітку, її хаотична активність призводить до успіху трохи швидше, наступного разу ще швидше і&nbsp;т.&nbsp;д. Криві навчення показують ''поступове'' оволодіння рішенням.
 
Згідно з теорією Торндайка, тварини діють випадковим чином, при цьому ''вірогідність повторення [[підкріплення|підкріпленої]] реакції зростає''.
 
Однак деякі дані самого Торндайка говорять проти його теорії. Так, у випадках із деякими «ледачими» кішками Торндайка «увага, яка нерідко поєднується з нестачею енергії, дозволяла кішці швидше утворити асоціацію після першої вдачі»<ref>Р. Вудвортс. Рішення проблем тваринами // Хрестоматія із загальної психології. Психологія мислення. М., 1981. С. 230.</ref>. А замінивши згодом (1901) кішок на мавп, Торндайк виявив, що майже всі задачі розв'язувалися «шляхом швидкого, яке часто здавалось миттєвим, залишення безуспішних рухів та вибору правильного… Природно прийти до висновку, що мавпи, раптово переходячи від безлічі безладних рухів до однієї певної дії з гачком або засувом, мають поняття про гачок, про засув або про той рух, що вони виконують»…
Рядок 88:
 
=== Інсайт ===
Розв'язання задач шляхом раптового [[інсайт|просвітлення (інсайта)]], розуміння ситуації, проникнення в суть її опису [[Кьолер,Вольфганг ВольфгангКелер|В. КьолерКелер]]. Експерименти КьолераКелера показують наступні приклади того, як це відбувається.<ref>КьолерКелер В. Дослідження інтелекту людиноподібних мавп // Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення / Під ред. Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Гіппенрейтер, В.&nbsp;В.&nbsp;Пєтухова М., 1981.</ref>
* Курка, яка бачить перед собою ціль, віддалену від неї деякими перешкодами (парканом), «зовсім безпомічна, постійно налітає, якщо бачить ціль перед собою крізь решітку, на перешкоду, неспокійно бігаючи туди-сюди», та не здатна дістатися цієї цілі інакше як з допомогою такого метушіння, яке лише поступово наближає її до цілі (що нагадує опис Торндайка). Навпаки, собака та дитина (наприклад, дівчинка 1 рік 3 міс., ледве навчившись ходити), оцінивши просторові характеристики ситуації, можуть одразу знайти найкоротший обхідний шлях.
* Мавпа здатна схопити палицю та дістати нею їжу, що розташована поза кліткою (без усяких проб та помилок).
Рядок 107:
 
== Див. також ==
* [[{{Нп5|Когнітивна етологія]]|Когнитивная этология|ru}}
* [[Творчість#Творчість як процес (творче мислення)|Творче мислення]]
* Теорії розв'язку задач в [[гештальтпсихологія|гештальтпсихології]] ([[Вертгеймер, Макс|Вертгеймер]], [[Дункер, Карл|Дункер]])
* [[Мислення (психологія)]]
* [[Системний аналіз]], [[{{Нп5|Методика системного аналізу]],|Методика системного [[МАІС]]анализа|ru}}
* [[{{Нп5|Футуродизайн]]|Футуродизайн|ru}}
* [[Теорія прийняття рішень]], [[Система підтримки прийняття рішеннярішень]]
* Розв'язання задач системами [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]]:
[[Експертна система]], [[Представлення знань]], [[Логічне програмування]], [[{{Нп5|Постанова задачі]]|Постановка задачи|ru}}
* [[Теорія розв'язанняязку винахідницьких задач]]
* [[Складання задач]]
 
== Література ==
Рядок 128 ⟶ 127:
* Ньюелл А., Шоу Дж. С., Саймон Г.&nbsp;А.&nbsp;Моделювання мислення людини за допомогою електронно-обчислювальної машини // Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення/Под ред. Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Гіппенрейтер, В.&nbsp;В.&nbsp;Пєтухова. М., 1981.
* Ліндсей П., Норман Д. Аналіз процесу розв'язку задач //
* {{Нп5|Розв'язання задач||ru|Решение задач||en|problem solvingru}}.
 
; Рішення задач тваринами:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Розв%27язання_задач