Епіграма: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 1:
'''Епігра́ма''' ({{lang-el|epigramma}}
В еллінську добу епіграма вживалася як напис на [[вівтар]]ях, сприймалася як [[епос|епічна]] форма, втілена в [[елегія|елегійний]] двовірш, пізніше поети вдавалися до [[ямб]]ічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До епіграми зверталися [[Платон]], [[Сапфо]], [[Анакреонт]], Симонід Кеоський, [[Мелеагр Гадарський]], а в римські часи — [[Марціал]], [[Ювенал]], [[Валерій Едітуй]] та інші, де епіграма набуває чітких ознак сатиричного твору.
=== Історія ===▼
У багатьох давніх народів існували і були широко поширені різні написи, в першу чергу дарчі і надгробні. Проте лише в Стародавній Греції вони виявилися джерелами тієї особливої та неповторної поезії, ровесниці або молодшої сучасниці гомерівського епосу, яка пережила загибель античного світу і зробилася родоначальницею всієї епіграмматічної поезії нового часу. ▼
Греки називали епіграмами (тобто написами) будь-які тексти на присвятних дарах або на могильних стелах, але згодом цей термін використовувався лише для віршованих написів, що ділилися відповідно до змісту на епітафії (надгробні написи) і присвятні емпіграми. ▼
▲У багатьох давніх народів існували і були широко поширені різні написи, в першу чергу дарчі і надгробні. Проте лише в Стародавній Греції вони виявилися джерелами тієї особливої та неповторної поезії, ровесниці або молодшої сучасниці гомерівського епосу, яка пережила загибель античного світу і зробилася родоначальницею всієї
▲Греки називали епіграмами (тобто написами) будь-які тексти на присвятних дарах або на могильних стелах, але згодом цей термін використовувався лише для віршованих написів, що ділилися відповідно до змісту на епітафії (надгробні написи) і присвятні
В епіграмах найбільш чітко представлений той глибокий взаємозв'язок ремесла і мистецтва, який характерний для всієї грецької культури. Невідомо, коли, де і яким чином безіменний майстер, висікаючи або вирізаючи замовникам нехитрі прозові написи, оживив їх справжнім почуттям, переклав віршами і був першим поетом епіграм.
Найдавніші з епіграм
Друга, за часом близька до першої, являє собою напис на кубку
В обох випадках очевидна близькість до гомерівського епосу, що є свідоцтвом про те, що епічна поетична традиція була наприкінці VIII
▲''Кожен , хто пити збереться з кубка цього чоловіка ,''
Характерними ознаками стилю ранніх епіграм є лаконічність, величність і сувора урочистість. Так як найдавніші епіграми були анонімними, але у своїй популярності змагалися з уславленими авторськими творами, їх згодом стали пов'язувати з іменами найбільш знаменитих поетів
▲''Бранцем стане прекрасноувенчанной , о Афродіта !''
Першим відомим вигадником епіграм був Симонід Кеосський
▲В обох випадках очевидна близькість до гомерівського епосу, що є свідоцтвом про те, що епічна поетична традиція була наприкінці VIII в . до н. е. . універсальною, незалежно від змісту віршів.
▲Характерними ознаками стилю ранніх епіграм є лаконічність, величність і сувора урочистість. Так як найдавніші епіграми були анонімними, але у своїй популярності змагалися з уславленими авторськими творами, їх згодом стали пов'язувати з іменами найбільш знаменитих поетів - Гомера,Архілоха, Сапфо та ін.
Мала епіграма велику популярність у [[Європа|європейській]] поезії, починаючи від [[Ренесанс]]у, а відтак і в [[українська література|українській]] ([[Смотрицький Герасим|Г. Смотрицький]], [[Римша Андрій|А.
▲Першим відомим вигадником епіграм був Симонід Кеосський , визнаний майстер хорової поезії (кінець VI - початок V в . до н. е.) . Цікаво, що з його ім'ям пов'язано набагато більше епіграм , ніж було складено їм насправді . Особливо помытними були епітафії на могилах воїнів , полеглих в часи греко -перської війни. Серед них найбільшою популярністю користується епітафія 300 спартанським захисникам Фермопіл , які охороняли доступ до Еллади і героїчно загинули разом зі своїм ватажком Леонідом в 480 р. :
▲''Подорожній, піди звести нашим громадянам в Лакедемоне ,''
: Куди сховаюсь од злоби: Іуди, Каїна і Хама?▼
: Куди подінусь од юрби: «Патріотичного» Бедлама?▼
▲''Що , їх заповіти дотримуючись , тут ми кістьми полягли .''
: Коли скотинячі лоби: Не втне ні меч, ні епіграма!.. ([[Микола Вороний|М. Вороний]])▼
▲''(Пер. Л. Блуменау )''
▲=== <br />Сучасність ===
▲Мала епіграма велику популярність у [[Європа|європейській]] поезії, починаючи від [[Ренесанс]]у, а відтак і в [[українська література|українській]] ([[Смотрицький Герасим|Г. Смотрицький]], А. [[Римша]], [[Земка Тарасій|Т. Земка]] та інші), де вона розмежовувалася на жанрові різновиди — геральдичну, дедикаційну, епітафійну і т.п. Не втрачає вона свого значення в новій і в новітній українських літературах ([[Іван Франко|І. Франко]], [[Самійленко Володимир|В. Самійленко]], [[Еллан-Блакитний Василь Михайлович|В. Еллан]], С. [[Воскрекасенко]], [[Володимир Сосюра|В. Сосюра]], [[Дмитро Білоус|Д. Білоус]], [[Василь Симоненко|В. Симоненко]], [[Анатолій Бортняк|А. Бортняк]], [[Кругляк Юрій Михайович|Ю. Кругляк]], [[Осадчук Петро Ількович|П. Осадчук]] та інші).У сучасній літературі епіграма зайняла велике місце у творчості видатного перекладача Миколи Лукаша. Збірник його епіграм "Шпигачки" (2003р.) упорядкував і видав літературний критик і поет Леонід Череватенко. У новому тисячолітті активно пише і друкує епіграми київський журналіст Юрій Луканов. Видавничо-поліграфічний центр "Такі справи" останнім часом видав дві книжки його епіграм - "Козюльки" (2002 р.) і "Колода від Ющенка" (2006 р.).Для своїх епіграм автор вигадав іншу назву – „козюльки”. І навіть написав філософську козюльку, яка осмислює, що ж воно таке є оті козюльки.
▲''Наше життя – це застуджений ніс.''
▲''В ньому козюльки ми всі до одного.''
▲''Хворий лелека туди нас заніс.''
▲''Дзьобом тепер виколупує з нього.''
▲Зразок епіграми:
▲:Куди сховаюсь од злоби
▲:«Патріотичного» Бедлама?
▲:Не втне ні меч, ні епіграма!.. ([[Микола Вороний|М. Вороний]])
== Джерело ==
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю.
▲* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
▲* Н.А.Чистякова, Н.В. Вулих "История античной литературы"
[[Категорія:Ліричні жанри]]
| |||