Хмара Степан Ількович: відмінності між версіями

'''Степан Ількович Хмара''' ({{н}}[[12 жовтня]] [[1937]], с. [[Боб'ятин]]) — український [[політик]], правозахисник, довголітній політв'язень радянських концтаборів, [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|І]], [[народні депутати України 2-го скликання|II]] та [[народні депутати України 4-го скликання|IV]] скликань. [[Герой України]] ([[2006]]). Голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів (від [[2001]]). [[Почесний громадянин Тернополя]] ([[1991]]). Почесний член громадської організації [[Українське юридичне товариство|«Українське юридичне товариство»]].

З [[1964]] р. — лікар-стоматолог у смт. [[Гірник (Львівська область)|Гірник]] [[Червоноградська міська рада|Червоноградської міської ради]] Львівської області. Бере участь у [[Дисидентський рух|дисидентському русі]]. Розповсюджує самвидав та іншу заборонену літературу. У [[1960-ті]] роки вперше в Україні переклав працю [[Сахаров Андрій Дмитрович|Сахарова]] «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес». Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув'язненим [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеславом Чорноволом]], продовжує видавати підпільно «[[Український вісник (1970—1972, 1987—1989)|Український вісник]]». У [[1974]] році в рамках «Українського вісника» виходять його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. За політичну та правозахисну діяльність у [[1980]] році був заарештований [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] та засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на [[Урал]]і. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру.