|
[[Файл:Hokusai-sketches---hokusai-manga-vol6-crop.jpg|200px|thumb|right|Зображення ніндзянінджя 1817 року]]
'''Ніндзя''', або '''Нінджя''' ([[японська мова{{lang-ja|яп]]. 【忍者】, にんじゃ}}, "«той, хто прокрадається"») — наймані вбивці, диверсанти і розвідники в [[Японія|Японії]] 12-19 століття. Відомі під іншими історичними назвиськами — ''сіно́бі'' (忍び - "шпигун"), ''ра́ппа'' (乱破 - "громило"), ''су́ппа'' (素破・透破 - "крадій") тощо. Також - ''нінджя'' (від {{lang-ru|ниндзя}}).
== Короткі відомості ==
НіндзяНінджя були членами секретних воєнізованих організацій середньовічної [[Японія|Японії]], які існували за рахунок найму або традиційної підтримки того чи іншого володаря. Вони складали окрему військову верству поряд з [[самурай|самураями]], але на відміну від останніх ніколи не вважалися елітним прошарком японського суспільства. Під час виконання наказу господаря, ніндзянінджя використовували особливі навички ''ніндзюцу[[нінджюцу]]'' (忍術 - "техніка прокрадання") та обладнання ''нінґу'' (忍具 - "обладнання для прокрадання"). Успішна реалізація наказу потребувала знань з різноманітних галузей - військової справи, хімії, ботаніки, - і це знання перетворювало ніндзянінджя на першокласних шпигунів. Останні не мали упереджень щодо статі членів організації, тому часто використовували у своїй роботі агентів-жінок ''куно'іті[[куноїчі]]'' (くノ一 — складові елементи ієрогліфа жінка "女").
== Історія ==
[[Файл:Ninja-kanji.svg|200px|thumb|right|Ієрогліф, що означає "ніндзянінджя"]]
Походження ніндзянінджя остаточно не встановлено. У 12 столітті вони сформували ряд центрів, що були розкидані по всій [[Японія|Японії]]. Особливо відомим стали організації в районах [[Іґа]] (суч. [[префектура Міє]]) та Коґа (суч. [[префектура СіґаШіґа]]). В часи [[сьоґунат Камакура|сьоґунатушьоґунату Камакура]] (1195-1333) групи нінідзянінджя мали значні земельні володіння і були економічно незалежними. Проте з кінця [[14 століття]], коли традиційна система землеволодіння занепала і стартувало століття міжусобиць, вони почали відчувати фінансову скруту. Місцеві володарі підтримали сусідніх ніндзянінджя, перетворивши їх на власні розвідні підрозділи.
Відносно вивченою є система організації нідзянінджя з [[Іґа]] (друга половина 15 ст.). Її керівний апарат складали три роди "вищих шпигунів" - ФудзібаясіФуджібаяші, МомотіМомочі та Хатторі. Організація мала декілька десятків родів "нижчої" ланки. Незважаючи на авторитет її голів, усі рішення приймалися на радах колективно, за участі представників кожної родини.
Головним зовнішнім ворогом ніндзянінджя з [[Іґа]] того періоду був [[Ода Нобунаґа]]. Вони неодноразово брали участь у секретних операціях і відкритих битвах проти нього. Перше вторгнення військ противника до внутрішніх земель організації (1579) під керівництвом другого сина [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]], Оди Нобуо, закінчилось повним розгромом нападників. Однак другий похід, яким командував [[Ода Нобунаґа]] (1581), знищив місцевих ніндзянінджя. Лише одна сотня вцілілих "диверсантів" змогла утікти до провінції Кії (суч. [[префектура Вакаяма]]).
Після загибелм [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]] рештки членів секретної організації були найняті [[Токуґава Ієясу|Токуґавою Ієясу]]. За їхньої допомоги йому вдалося об'єднати "[[Піднебесна|Піднебесну]]" і зайняти посаду [[сьоґун|сьоґунашьоґуна]]. НіндзяНінджя обіймали в [[сьоґунатшьоґунат Токуґава|сьоґунатішьоґунаті Токуґави]] ([[1603]]-[[1867]]) посади вартових, поліцейських та "державних" шпигунів.
== Методи роботи ==
| 