Atlas (сімейство ракет-носіїв): відмінності між версіями

'''«Атлас»'''  — сімейство [[США|американських]] ракет-носіїв для запуску військових і комерційних [[Корисне навантаження|корисних навантажень]], розроблених на базі першої американської [[МБР]] «Атлас», що надійшла на озброєння США в кінці 1950-х років. Спочатку проект був запропонований фірмою ''[[Convair]]'', на бойове чергування [[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]] поставили, коли ''Convair'' належала ''[[General Dynamics]]''.

[[18 грудня]] [[1958]], «[[Atlas B]]» №  10B вперше було використано як космічну ракету-носій для запуску супутника в рамках проекту [[SCORE]] ({{lang-en|Project SCORE, Signal Communication by Orbiting Relay Equipment}}, передача сигналу через орбітальний ретранслятор), який вважається першим прототипом [[Супутник зв'язку|супутника зв'язку]], і першим випробуванням супутника, створеного безпосередньо для практичного застосування. Наступного дня SCORE передав записане по радіо на магнітофон супутника Різдвяне послання президента [[Двайт Айзенга­­­­вер|Айзенгавера]].

* несучі тонкостінні паливні баки з [[Нержавіюча сталь|нержавіючої сталі]] з мінімальним використанням силового набору, при цьому стійкість і жорсткість баків, необхідні для польоту ракети забезпечувалася тиском газу наддуву. Це дозволило істотно заощадити на масі конструкцій, проте, вимагало особливого поводження з ракетою при виготовленні, обслуговуванні, транспортуванні та запуску  — наддув баків азотом був необхідний навіть при незаправленій ракеті, щоб уникнути її руйнування під впливом власної маси.

* півтораступенева конфігурація, замість окремих ступенів. Всі три [[Рідинний ракетний двигун|РРД]] на паливній парі рідкий кисень  — гас запускалися на стартовому столі, при цьому два зовнішні двигуни (прискорювачі) вимикалися і скидалися на активній ділянці траєкторії на другій хвилині польоту, центральний (маршовий) двигун, паливні баки й інші елементи конструкції залишалися у складі ракети. Така схема збереглася до Атласу II включно.

Балістичні ракети в модифікаціях Атлас І/Еф використовувалися для запуску в 1978–1985 супутників системи NAVSTAR в модифікації «Block I» (всього 11 запусків, 10 з них успішних). Останній запуск «Атласу» в оригінальній конфігурації відбувся 24 березня 1995 з [[База Ванденберг|бази Ванденберг]]  — на орбіту був виведений метеорологічний супутник USA-109.

Atlas E  — модифікація МБР [[SM-65 Atlas]], що відрізнялася від [[Atlas F]] системою управління. Стояла на бойовому чергуванні з 1960 по 1966, після зняття з озброєння, МБР були перероблені і використовувалися понад 20 років, як космічні ракети-носії.

Атлас-Ейбл (Atlas Able)  — ракета-носій сімейства Атлас. Використовувалася для запуску зондів [[Піонер (програма)|серії Піонер]] до Місяця. Жоден з чотирьох запусків не був успішним.

МодифікацяМодифікація Atlas II, що має довший на 2,7  м прискорювач з поліпшеним двигуном. Розгінний блок Центавр-2 довший на 0,9  м порівняно з Центавром-1. З 1992 по 2002 відбулося 23 запуски.

Atlas IIA, що має 4 твердопаливні прискорювачі Castor 4A, що встановлюються на РН за «пакетною» схемою. З 1993 по 2004 відбулося 30 запусків.

Atlas III використовувався в 2000–2005. Перший член сімейства, сконструйований за «тандемною» схемою розділення ступенів. Двоступенева РН складаєтьсяскладалася з розробленої подовженоюдовшого (за рахунок бака окислювача) першого ступеня, з використовуєвикористанням одинодного російськийросійського [[Рідинний ракетний двигун|РРД]] [[РД-180]] і верхнього кріогенного ступеня «Центавр» з одним або двома двигунами [[RL-10|RL-10A]].

У Atlas IIIA використана 2-й ступінь «Центавр» в конфігурації SEC з одним двигуном PWR [[RL-10|RL-10A]], що дозволяє виводити корисне навантаження масою до 8640  кг на НГО і до 4055  кг на ГПО.

У Atlas IIIB використанавикористано 2-й ступінь «ЦентаврЦентавра» ву дводвигуновомудводвигуновоій конфігурації Common Centaur  — подовженоюподовженій на 1,7 метра (до 11,68 м) версії РБ[[Розгінний (щодоблок|розгінного застосованихблоку]] в(порівняно з Atlas II) з [[Рідинний ракетний двигун|РРД]] PWR [[RL-10|RL-10A]]. РН з такоютаким верхнім ступенем дозволяє виводити корисне навантаження масою до 10218 10 218 кг на НГОнизьку навколоземну орбіту і до 4500  кг на ГПО,[[Геоперехідна володіючиорбіта|геоперехідну при цьомуорбіту]], за рахунокзавдяки наявності другого двигуна, більшзросла високою надійністю нанадійність етапіпід їїчас роботи.

Atlas V був розроблений в Денвері компанією ULA, спільним підприємством Локхід Мартін і Боїнг. Виробництво РН планується перенести в Декейтер, шт. Алабама. Перший пускзапуск з використанням «Атласу 5-ої серії» здійсненоновідбувся 21 серпня 2002 року.

Американська ракета-носій. Надважка версія носія [[Atlas V]] з трьома паралельними стартовими прискорювачами 3,8  м в діаметрі бустерами, якіі встановленим розгінним блоком Центавр, який може бути опціонально як одномоторнийодномоторним (SEC) або ж двомоторнийдвомоторним (DEC), і встановлюватися під 5 метровий [[головний обтікачобтічник]]. УСтаном 2004на році роботи2004 не було дозволенорозпочато будуватибудівництво стартових комплексів Atlas V важкі об'єкти на будь-якому [[База ВПС США на мисі Канаверал|мисумисі Канаверал]] або [[База Ванденберг|Vandenbergбазі AFBВанденберг]].