Розв'язання задач: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування Sinkevich KS12 до зробленого 188.163.81.150 |
|||
Рядок 9:
* Знаходження розв'язання задачі.
Ці етапи можна побачити у більшості теорій розв'язання задач. Так, стадії постанови задачі та знаходження її рішення наявні в теоріях послідовника [[Вюрцьбургська школа|Вюрцьбургської школи]] [[Отто
<p alsgn="right">''Стадії розв'язання задач у теоріях О. Зельца, К. Дункера, Грино''
Рядок 27:
На хід та успішність розв'язання задачі впливають наступні фактори.<ref>Основне джерело: Креч Д., Крачфілд Р., Лівсон Н. Фактори, визначаючи рішення задач// Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення/ Під ред. Ю.&ndsp;Гиппенрейтер, В.&ndsp;В.&ndsp;Пєтухова. М, 1981.</ref>
* '''Налаштування''':
:* «Розв'язання певного числа задач одним способом спонукає випробуваного використовувати той самий спосіб для рішення наступних задач, навіть якщо цей спосіб стає неефективним». Як показав Найт<ref>Knight K. E. (1963).</ref>, налаштування тим сильніше, чим важчими були завдання, які їх формували.
:* [[Функціональна закріпленість]]: використовуваний певним чином предмет важко потім використовувати інакше при розв'язанні задачі.
* '''Характеристика суб'єкта''':
* '''Емоційний (мотиваційний) стан''':
::* Попередня невдача знижує ефективність розв'язання;
::* Найкращі результати мають місце при середній інтенсивності мотивації; надмірна або недостатня мотивація призводить до погіршення результатів ([[закон Єркса — Додсона]]).
:* '''[[Знання]]''': можуть як підвищувати, так і знижувати ефективність розв'язання (через звички, стереотипізацію тощо).
:* '''[[Інтелект]]''': люди з низьким рівнем інтелекту більш сприйнятливі до налаштування.
:* '''[[Особистість]]''': показано, що успішність розв'язання задач пов'язана з:
Рядок 79:
[[Едвард Лі Торндайк|Торндайк]] (1898) вважав (та експериментально доводив), що механізмом розв'язання задач тваринами є не [[розуміння]] та міркування, а [[метод проб та помилок]].
Торндайк розміщував тварин (кішок) у спеціальні [[проблемний ящик|проблемні ящики]] — клітки «з секретом», вихід з яких відкривався натисканням на кнопку або важіль, потягуванням за шнур, петлю тощо, які знаходилися в клітці або коло самої решітки зовні. Торндайк виявив, що спочатку кішки метушаться по клітці та чіпляються за все, що можуть дістати; в результаті цього вони все одно рано чи пізно випадково зачіпають механізм, який відкриває клітку та звільняються. Коли кішку знов саджають у клітку, її хаотична активність призводить до успіху трохи швидше, наступного разу ще швидше і т. д. Криві навчення показують ''поступове'' оволодіння рішенням.
Згідно з теорією Торндайка, тварини діють випадковим чином, при цьому ''вірогідність повторення [[підкріплення|підкріпленої]] реакції зростає''.
| |||