Розв'язання задач: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{помилки}}
'''Розв'язання задач''' — це [[процес]] виконання дій, або [[Мислення|розумових операцій]], спрямованих на досягнення [[мета|мети]], яка задана в рамках [[Проблема|проблемної ситуації]] — [[завдання]], також цей процес є складовою частиною [[мислення]]. З точки зору [[Когнітивна психологія|когнітивного підходу]] процес розв'язання задач є найбільш складною зі всіх функцій [[інтелект]]у та визначається як [[психічні процеси|когнітивний процес]] вищого порядку, що вимагає узгодження та управління найпростішими та фундаментальнішими [[уміння|навичками]]<ref>McCarthy & Worthington (1990).</ref>. Деякі методи розв'язання задач, розроблених та використаних в галузі [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]], [[Інформатика|інформатики]], [[Інженерія|інженерії]], [[Математика|математики]], [[Медицина|медицини]] і т. д. пов'язані з вирішенням проблем психічних методів, що вивчаються в [[Психологія|психології]].
== Стадії розв'язку задач ==
Рядок 17:
![[Зельц, Отто|О. Зельц]]<ref>Зельц О. Закони продуктивної та репродуктивної духовної діяльності// Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення / Під ред. Ю. Б. Гиппенрейта, В. В. Пєтухова. М., 1981. </ref>||[[Дункер, Карл|К. Дункер]]<ref>Психологія мислення. М., 1965. С. 36, 48, 80-81.</ref>||Грино<ref>Greeno (1973).&ndsp;-Див. Солсо Р. Когнітивна психологія. 1996.</ref>
|-
|1. Утворення комплексу, до якого входять: а)
|-
|2. Запуск інтелектуальних операцій: пригадування під час створення рішення.||2.Знаходження ''функціонального значення'' рішення.
|}
Рядок 74:
== Розв'язання задач тваринами ==
Дискусії відносно механізмів розв'язання задач тваринами розгортаються довкола
=== Метод проб та помилок ===
Рядок 83:
Згідно з теорією Торндайка, тварини діють випадковим чином, при цьому ''вірогідність повторення [[підкріплення|підкріпленої]] реакції зростає''.
Однак деякі дані самого Торндайка говорять проти його теорії. Так, у випадках із деякими «ледачими» кішками Торндайка «увага,
Р. Вудвортс відмічає, що «не було виявлено жодного випадку такої поведінки в [[проблема|проблемній ситуації]], коли тварина кидалася б на все навколишнє без жодного врахування об'єктивної ситуації. Вона завжди реагує на ті чи інші предмети, та майже усім її реакціям властива відома ступінь правомірності. Метод проб та помилок полягає не у сліпих, розрахованих на випадкову вдачу рухах, а у випробуванні певних шляхів до цілі. Наскільки ми можемо судити за поведінкою тварини, у неї завжди присутнє деяке схоплювання об'єктивної ситуації. Інша справа, що в будь-якій ситуації, яку можна назвати проблемною, це схоплювання ніколи не буває з самого початку повним. Ситуація повинна бути досліджена, а це рідко може бути зроблено без пересувань та маніпуляцій. Але навіть при першому погляді на ситуацію загальні обриси проблеми розкриваються в достатній мірі, щоб до певного ступеню обмежити сферу дослідження та маніпуляції».<ref>Вудвортс Р. Розв'язання проблем тваринами // Хрестоматія з загальної психології. Психологія мислення. М., 1981.</ref>
| |||