Відмінності між версіями «Вармія»

275 байтів додано ,  5 років тому
стильові правлення
(стильові правлення)
[[Файл:POL Księstwo Warmińskie IRP COA.svg|200px|міні|праворуч|Герб Вармійського князівства.]]
'''Вармія''' ({{lang-pl|Warmia}}, ({{lang-la|Varmia}}) або '''Ерм(e)лянд''' ({{lang-de|Ermland}})  — історична область [[Пруссія|Пруссії]]. Розташовувалася між [[Помор'я|Помор'єм]] і [[Мазурія|Мазурією]], на сучасному північному заході [[Польща|Польщі]]. Разом з Мазурією входить до складу [[Вармінсько-Мазурське воєводство|Вармійсько-Мазурського воєводства]] Польської Республіки. Історія регіону пов'язана із [[Вармійське князівство|Вармійським князівством]]. Вармія перебула під владою різних держав і народів протягом всієї своєї історії: пруссів, [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]], [[Королівство Польське|Польщі]], і [[Королівство Пруссія|Пруссії]].
 
== Географія ==
На захід від Вармії розташована [[Помезанія]], на півдні [[Холмська земля]], [[Сасна]] і Мазурія (раніше звана [[Галіндія]]), на сході [[Земландський півострів]], і на півночі [[Віслинська затока]].
 
Край пов'язан з племенем [[прусси|пруссів]], [[вармії|варміїв]]в<ref name="Warm names">Також ''Warms'', ''Varms'', ''Varmi'', ''Warmians'', ''Varmians'', і, в [[Латиська мова|латиський]] ''Vārmieši''.</ref> , які оселилися в північній частині району. Згідно з народною етимологією, терен Вармії названо на честь легендарного прусського керманича [[Вармо]], тоді як назва Ермлянд походить від імені його вдови ''Ерми''.
 
== Історія ==
Перші сліди людських поселень в регіоні відносяться приблизно до 14 &nbsp;— 15 тисяч років тому: Сліди поселень залишила [[Лужицька культура]] (13 &nbsp;— 5 ст до Р. Х.). У ранньому середньовіччі, територія була заселена прусським племен варміїв.
 
=== Початок Північних хрестових походів ===
Перші сліди людських поселень в регіоні відносяться приблизно до 14 — 15 тисяч років тому: Сліди поселень залишила [[Лужицька культура]] (13 — 5 ст до Р.Х.). У ранньому середньовіччі, територія була заселена прусським племен варміїв.
У 13 столітті територія стала полем брані під час [[Північні хрестові походи|Північних хрестових походів.]] Зазнавши невдачі в спробі зібрати експедицію у Палестину, папа [[Інокентій III]] в 1207 році вирішили організувати новий хрестовий похід; початий в 1209 році, він закликав до хрестового походу проти [[альбігойці]]в, і проти [[Альмохади|Альмохадів]] [[Іспанія|Іспанії]] (1213), а також проти язичників Пруссії<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/04543c.htm Catholic Encyclopedia: Crusades]</ref> . Перший єпископ Пруссії, Крістіан з Оліви, було відправлено в 1209 обернути на християнство пруссів, на прохання [[Конрад Мазовецький|Конрада Мазовецького]].
 
=== Тевтонський орден ===
===Початок Північних хрестових походів===
[[ImageФайл:Prussian clans 13th century.png|thumb|300px|right|Вармійці та інші прусські племена у 13-му столітті]]
 
У 13 столітті територія стала полем брані під час [[Північні хрестові походи|Північних хрестових походів.]] Зазнавши невдачі в спробі зібрати експедицію у Палестину, папа [[Інокентій III]] в 1207 році вирішили організувати новий хрестовий похід; початий в 1209 році, він закликав до хрестового походу проти [[альбігойці]]в, і проти [[Альмохади|Альмохадів]] [[Іспанія|Іспанії]] (1213), а також проти язичників Пруссії<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/04543c.htm Catholic Encyclopedia: Crusades]</ref> . Перший єпископ Пруссії, Крістіан з Оліви, було відправлено в 1209 обернути на християнство пруссів, на прохання [[Конрад Мазовецький|Конрада Мазовецького]].
 
===Тевтонський орден===
[[Image:Prussian clans 13th century.png|thumb|300px|right|Вармійці та інші прусські племена у 13-му столітті]]
 
В 1226 році князь Конрад I Мазовецький запросив [[Тевтонський орден]] охрестити язичницьку Пруссію. Він узаконив Тевтонський орден і дозволив використання [[Хелменська земля|Хелменської землі]] в якості плацдарму для лицарів. Вони повинні були встановити безпечні кордони між Мазовією і Пруссією, з припущенням, що завойовані території будуть приєднаний до Мазовії. Орден чекав на отримання офіційних грантів з боку імперії, на чолі з імператором [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріхом II]] через отримання [[Золота булла Ріміні|Золотої булли Ріміні]]. Грант було підтверджено папською Золотою буллою від [[Григорій IX|папи Григорія IX]] в 1234 році, хоча Конрад Мазовецький ніколи не визнав права Ордена на Пруссію. Пізніше лицарям було пред'явлено звинувачення в підробці цих грантів на терен.
Після [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдської битви]] у 1410 , єпископ [[Генріх Вогесланг]] Вармійський здався королю [[Володислав II Ягайло|Ягайло]] з Польщі, а пізніше єпископ [[Генріх Земландський]] платив данину польському королю у [[Замок Марієнбург]]. Після виведення польської армії з Вармії, новий Великий Магістр Тевтонського ордена, [[Генріх фон Плауен Старший]], звинуватив єпископа у зраді і відвоював регіон<ref>http://www.pieniezno.pl/?site=historia</ref>.
 
=== Польська корона ===
 
Згідно з [[Другий Торунський мир|Другим Торунським миром]] (1466) Вармія перейшла з-під контролю тевтонських лицарів і під суверенітет Польської корони як частина провінції [[Королівська Пруссія]], хоча і з деякими привілеями.
 
Незабаром після цього, в 1467, собор обрав головою [[Никола фон Тюнген]] проти волі польського короля. Схід Королівської Пруссії не підтримав глави собору. Никола фон Тюнген вступив в союз з Тевтонським орденом і королем Угорщини [[Матвій Корвін|Матвієм Корвінм]]. Ворожнеча, відома як [[війна священиків]], йшла мляво і була низкою військових атак у Вармії. У 1478, [[Бранево]] витримало польську облогу яка була припинена через угоду, за якою польський король визнав фон Тюнгена єпископом і з правом на Собор для обрання майбутнього єпископа, але який, повинен бути прийняті королем, і єпископ, має бути під контролем польського короля. Пізніше в Договорі у [[Пйотркув-Трибунальський]] (7 грудня 1512), було визнано обмежене право короля Польщі визначати вибори єпископу, вибравши чотирьох кандидатів, з Королівської Пруссії<ref>http://www.zum.de/whkmla/military/15cen/pfaffenkrieg14671479.html</ref>.
 
Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] в 1569 році герцогство Вармія було просто включено до [[Корона Королівства Польського|польської корони]] в межах [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. У той же час територія, як і раніше користувалася істотною автономією.
 
=== Пруссія ===
 
Під час [[Перший поділ Речі Посполитої|першого поділу Речі Посполитої]] в 1772 році, Вармія політично возз'єдналася з оточуючими частинами Східної Пруссії і була приєднана до [[Пруссія (королівство)|Королівства Пруссії]]; власність архієпископа Вармії було конфісковано прусською державою. [[Ігнацій Красицький]], останній князь-єпископ, а також польський письменник, друг [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріха Великого]], було номіновано на архієпископство у [[Гнєзно]]. Прусський перепис 1772 року показав, загальна чисельність населення 96547, у тому числі міське населення 24612 в 12 містах. 17749 будинків були нараховано у найбільшому місті Браунсберзі (Бранево).
 
1772-19451772–1945 Вармія була частиною лютеранської Східної Прусії, з тим винятком, що населення Вармії залишилися в основному католицьким. Більшість німецького населення Вармії говорило [[Верховньопрусський діалект|Верховньопрусською]], а населення невеликого терену на півночі говорило [[Нижньопрусський діалект|Нижньопрусською]]; південна Вармія була населена переважно польськомовним населенням. Вармія стала частиною [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в 1871 році.
 
У 1873 році відповідно до постанови німецького уряду, викладання в державних школах, мало бути на німецькій мові, в результаті чого польську мову було заборонено у всіх школах Вармії, у тому числі у польських школах заснованих в шістнадцятому столітті. У 1900 населення Вармії становило 240,000 осіб. У шовіністичні кліматі після [[Перша світова війна|Першої світової війни]], поляки зазнали переслідувань з боку німецького уряду, і німці з боку польського уряду. Польським дітям, що говорили на їхній мові зазнали покарань в школі і часто доводилося носити таблички з образливими іменами, такими як "«Pollack"»<ref>http://www.domwarminski.pl/www.domwarminski.pl/content/view/294/416</ref>.
 
Після Першої світової війни в період після [[Східно-Прусський плебісцит|Східно-Прусського плебісциту]] регіон залишився в складі Німеччини, як і Вармія, район [[Ольштин|Алленштайн]] 86,53%, і район [[Решель]] 97,9% проголосували за Німеччину. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Німеччина прагне придушити всі елементи соціального і політичного життя польської меншини в Німеччині інтернує і вбиває польських активістів та лідерів.
 
=== Польща ===
 
Після [[Потсдамська конференція|Потсдамської конференції]], по закінченню Другої світової війни Східна Пруссія була розділена на дві частини тепер відомі як [[Калінінградська область]] і [[Вармінсько-Мазурське воєводство]]. Більшість етнічних німців були евакуйовані під час війни, і більшість з решти були вислані до Німеччини. Лише незначна меншість німців залишалося у Вармінсько-Мазурському воєводстві.
 
 
==Ресурси Інтернету ==
* [http://www.uni-mannheim.de/mateo/camenaref/bertius/bertius1/jpg/s210.html Ermland, Heilsberg, Culm, Riesenburg, Samland bishoprics on 1615 list of Imperial Offices (Ordines Imperii)]
* [http://www.domwarminski.pl/content/view/369/507/ Region of Warmia]{{ref-en}}
* [http://wim.pl/ Warmia and Masuria]{{ref-pl}}
* [http://www.visitator-ermland.de/ Catholic Ermlanders page]{{ref-de}}
* [http://www.raremaps.com/maps/big/11962.jpg ca. 1547 map of Prussia including Warmia]
* [http://www.domwarminski.pl/images/stories/warmia_regionem/mapy_historyczne_tabula_geografica_w.jpg Heilsberg Epicopate Warmia in Prussia map of 1755]
 
[[Категорія:Землі Польщі]]
[[Категорія:Пруссія]]
 
== Посилання ==
<references/>
== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Барта|Бартія]]
* [[Барта]] (Бартія)
* [[Ґаліндія]]
* [[Любавія]]
* [[Сассія]]
* [[Скаловія]]
 
{{Div col end}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://www.uni-mannheim.de/mateo/camenaref/bertius/bertius1/jpg/s210.html Ermland, Heilsberg, Culm, Riesenburg, Samland bishoprics on 1615 list of Imperial Offices (Ordines Imperii)]
* [http://www.domwarminski.pl/content/view/369/507/ Region of Warmia]{{ref-en}}
* [http://wim.pl/ Warmia and Masuria]{{ref-pl}}
* [http://www.visitator-ermland.de/ Catholic Ermlanders page]{{ref-de}}
* [http://www.raremaps.com/maps/big/11962.jpg ca. 1547 map of Prussia including Warmia]
* [http://www.domwarminski.pl/images/stories/warmia_regionem/mapy_historyczne_tabula_geografica_w.jpg Heilsberg Epicopate Warmia in Prussia map of 1755]
 
{{ВП-портали|Етнологія|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Вармія}}
[[Категорія:Колишні державні утворення в Європі]]
[[Категорія:Історичні області Європи]]
[[Категорія:Землі Польщі]]
[[Категорія:Пруссія]]
92 472

редагування