Оборона Дніпропетровська: відмінності між версіями

2-22 серпня в районі Крінічек танкові частини генерала Клейста прорвали слабкі піхотні заслони радянських військ та взяли Карнаухівські Хутора, звідки по Криворізькому шосе готувались штурмувати Дніпропетровськ. На фланговий удар з боку Дніпропетровська 8-ої танкової дивізії полковника Е. Пушкіна відкинув фашистів за ріку Суха Сура.

 

 

[[17 серпня]] за наказом главкома Південно-Західного напрямку С. Тимошенко війська Південного фронту почали відходити за Дніпро. Після двох днів невдалих боїв війська Резервної армії перейшли до оборони проти насідаючих з півночі та заходу німців. 23 серпня частина сил опинилася в оточенні в Дніпродзержинську. 24 серпня частини, що билися в оточенні переправилися на лівий берег Дніпра. Війська III німецького моторизованого корпусу Е. фон Маккензена рвалися до висот на південно-західній околиці міста. Під прикриттям частин дніпропетровського гарнізону та випускників артучилища, основні частини Резервної армії в 1:30 залишили правобережну частину міста. Обидва дніпропетровські мости були підірвані.