Вікіпедія

Йоган Давид Штейнгрубер: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Lorry (обговорення | внесок)
85 550 редагувань
вікіфікація
Lorry (обговорення | внесок)
85 550 редагувань
правопис
Рядок 32:
Йоган Штейнгрубер був єдиним сином у заможній родині будівельника-батька. Статки родини дозволили відправити хлопчика до латинської [[Школа|школи]], котру той закінчив у Вассертрюдінгені.
 
ПоПро навчання будівельній справі молодого парубка відомо мало. Ймовірно, він пройшов звичний шлях молодого будівельника на будівельних майданах від трьох до п'яти років разом із батьком та дядьком. Але окрім практичної діяльності на будівництві ( створення підмурків, обробка каменю, тинькування мурів ) парубок читав, займався кресленням і опанував архітектурне малювання. У документах знайдені свідоцтва, що його наймали як майстерного штукатура і декоратора. Є відмості, що він створив типову тоді післяосвітню подорож за кордон.
== Штейнгрубер як виконроб ==
Рядок 42:
Штейнгрубер мешкав у невеликому і провінційному князівсті, де розраховувати на активну архітектурну практику було не варто. Інша справа — постійні [[ремонт]]и ще [[Середньовіччя|середньовічних]] споруд і невеликих [[Церква|церков]], [[Фортеця|фортечних]] веж і мурів, невеликі добудови приватних будинків чи князівських [[палац]]ів, створення ремісничих майстерень, початкових шкіл для дітей релігійних громад. Саме на цих об'єктах багато і довго і працював Йоган Штейнгрубер.
 
Лише з [[1733]] року він почав працювати і як самостійний архітекорархітектор. Близько [[1750]] року вже немолодим архітектором він проаналізував власну архітектурну практику і ствривстворив перелік споруд, що перебували під його наглядом, їх виявилось близько сотні. До [[1763]] року так чи інакше він відремонтував чи дав накази на ремонти і перебудови ще на другій сотні об'єктів. В цьому переліку три ратуші в малих містах князівства, 27 [[Церква|церков]], 18 фортечних веж, 5 [[Пивоварня|пивоварень]], 4 невеликих [[Лікарня|лікарні]], приходські початкові школи тощо.
 
== Штейнгрубер як теоретик архітектури доби пізнього [[бароко]] ==▼
 
 
▲== Штейнгрубер як теоретик архітектури доби пізнього [[бароко]] ==
[[Файл:Проект князівської резиденції у вигляді літер.jpg|міні|центр|380пкс|Й. Штейнгрубер. Проект князівської резиденції у вигляді літер, до 1773 р..]]
Він би так і залишився фаховим [[виконроб]]ом і провінційним [[архітектор]]ом, ремонтником [[Фортеця|фортець]] і середньовічних [[Церква|церков]] та [[Пивоварня|пивоварень]], аби не [[самоосвіта]], яскраві архітектурні здібності та бажання витратити свої знання і будівельний досвід на масштабних спорудах.
Рядок 54 ⟶ 53:
[[Конкуренція]] між архітекторами і пошуки нової (ідейної та формальної ) виразності споруд привели митців 17-18 століть до зближення поземних планів архітектурних споруд і латинських літер. Так Антон Глоннер, що був сучасником Йогана Давида Штейнгрубера, запропонував проект нових колегії і церкви для єзуїтів у вигляді монограми Христа - «IHS».
 
Ні Антон Глоннер, ні Йоган Штейнгрубер не були винахідниками цього засобу. Відомо, що французький архітектор Томас Гоберт (1625-1690) створив [[рукопис]] під назвою «Traitté d'Architecture dedié», де подав плани низки споруд у вигляді літер, котрі створювали слово «LOVIS LE GRAND» (Луї Великий) ще у 17 столітті.
 
Талановитий, з розвиненою [[Ерудиція|ерудицією]] Штейнгрубер пішов далі і створив низку [[проект]]ів князівських [[палац]]ів, поземні плани котрих - це декілька латинських літер, внутрішнє порожнє поле яких розроблене як низка парадних [[зал]]ів, [[Вітальня|віталень]] і житлових приміщень, поєднаних [[анфілада]]ми, [[коридор]]ів, гвинтових сходинок. Контур літер - це зовнішні стіни [[палац]]ових споруд, розроблені і прикрашені як звичні тодішні парадні споруди - з [[руст]]ованимиованим першим поверхом, з вікнами, прикрашеними лиштвою, [[портал]]ами, міжповерховими [[карниз]]ами, [[парапет]]ами, прикрашеними [[скульптура]]ми і вазами, [[ризаліт]]ами. Проекти, оприлюднені [[1773]] року, не що інше як цікава [[паперова архітектура]].
 
Так, літера «Е» - це житловий комплекс на три поверхи, де середній виступ-ризаліт літери «Е» розроблений як [[каплиця]] з куполом. Літери обіграні настільки вдало, що деякі могли бути цілком реалізовані - наприклад, литера «Н» або «Х», план останньої дещо нагадував план мисливського палацу [[Ступініджі]] італійського архітектора [[Філіппо Ювара|Філіппо Ювари]]. Віртуозно обіграна навіть літера «S», яку майстерний Штейнгрубер подав як несподіваний князівський [[палац]] з двома куполами. Звичайно, що частка литер-споруд викликала здивування як [[екзотика]], як куншт і барокова гра змістів, твір, вартий [[Кабінет курйозів|кабінету курйозів]], а не реального відтворення.
Рядок 74 ⟶ 73:
== Власна родина ==
 
Був двічі одружений. В першому шлюбі мав дванадцять дітей, п'ятеро з котрих померли у дитинстві, що було досить розповсюдженим явищем у 17-18 ст.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоган_Давид_Штейнгрубер