Турія (Новоукраїнський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 81:
=== XIX століття ===
Від князя [[Потьомкіна (Новомиргородський район)|Потьомкіна]] Турія дісталась генералу [[Висоцькому (Новомиргородський район)|Висоцькому]], а від нього Петру та Адріану Федоровичам [[Лопухіни]]м; після поділу між ними маєтку, зарахована до Златопільського ключа, який дістався першому з них. У 1857 році Турію з Миколаївкою (так називається крайня частина Турії від містечка Златополя) купила у Петра Лопухіна Дарія Порфирівна з Красовських княгиня Мещерська.
До 1843 року в Турії було дві приходські церкви: Вознесенська та Бого¬родиці, обидві дерев’яні, побудовані на місці давніших: перша 1756, друга 1780 років. В 1843 році, при запровадженні штатів залишена приходською тільки лише Богородиці, а Вознесенська зроблена приписною, якою існує й дотепер, не маючи причта. Богородиці, через старість, розібрана в 1857 році, а на її місці в наступному заснована нова, ще не закінчена. Штатна церква належить до 4-го класу; землі має 78 десятин.Мешканців обох статей: християн - 2219, євреїв - 1372, серед них 12 купців 3-ї гільдії; у 1808 році мешканців було 1861 у 212-ти садибах, Є заводи: ґуральня, цегляний та черепичний. У [[1857]] році село в [[Лопухін Петро Федорович|Петра Лопухіна]] купила княгиня Дар'я Порфирівна Мещерська з роду Красовських.
[[1864]] року в [[Містечко|містечку]] Турія [[Лебединська волость (Чигиринський повіт)|Лебединської волості]] [[Чигиринський повіт|Чигиринського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] існували [[Винокурня|винокуренний]], [[Цегла|цегельний]] та [[Черепиця|черепичний]] заводи.
| |||