Січко Василь Петрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останнє редагування (Ihorlw) і відновлена версія 11811353 Іванко1 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 21:
| партія = [[УГГ]], [[Українська Християнсько-Демократична Партія|УХДП]]
| головував_(-ла) =
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За мужність I ступеня}}
{{!}}}
| віросповідування =
| чоловік =
| дружина =
| діти =
| родичі =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
}}
Рядок 41:
Син учасників національно-визвольної боротьби, політвיязнів Стефанії Петраш та [[Січко Петро Васильович|Петра Січка]].
== Навчання ==
=== Школа ===
Рядок 46 ⟶ 47:
Василь Січко у [[1974]] р. закінчив 10-й клас Долинської середньої школи № 1 та здав іспити на журналістський факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], однак не був прийнятий як син колишніх політв'язнів. Рік працював токарем на Струтинському заводі металовиробів.
=== Університет ===
У 1975 вступив на факультет журналістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]].
Рядок 52 ⟶ 54:
=== Перші переслідування ===
У січні 1977 на Василя Січка почалися цькування викладачів за вказівками [[КДБ]], зокрема викладачка російської мови поставила «двійку» на екзамені, арґументуючи тим, що він не виконує її вимоги розмовляти в гуртожитку і в місті російською мовою та що в нього поганий акцент.
20 липня 1977 Василь Січко наказом ректора № 506 був виключений з журналістського факультету «за неуспішність». Він оскаржив безпідставне недопущення його до сесії, а 12 серпня надіслав до [[ЦК КПРС]] заяву про незаконне виключення його з університету. Відповідь надійшла з Міністерство освіти УРСР, де було вказано, що причиною виключення є «академзаборгованість».
Рядок 60 ⟶ 62:
== Дисидентська діяльність ==
17 січня [[1978]] арешт і проведення експертизи в Івано-Франківської психіатричної лікарні.
=== Українська Гельсінська Група ===
26 лютого 1978 Василь Січко, а 30 квітня його [[Січко Петро Васильович|батько]] стають членами [[Українська Гельсінська Група|Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод]], їхні імена зיявляються під документами УГГ.
9 січня [[1979]] Василь і Петро Січки пробилися до зали, де йшов судовий процес над членом УГГ [[Стрільців Василь Степанович|Василем Стрільцівим]] і звернулися до свідків звинувачення із закликом не йти проти свого сумління і не піддаватися тискові КДБ.
=== Протест на могилі Володимира Івасюка ===
22 травня 1979, у день похорону у Львові композитора [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]], Василя Січка, його батька та Василя Стрільціва викликано до КДБ в Івано-Франківськ. 10 червня, на Трійцю, Василь Січко виступив на громадянській панахиді на Личаківському кладовищі і сказав, що [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимир Івасюк]] не покінчив життя самогубством — його замордували. Він тут же склав присягу: «Друже, ми продовжимо боротьбу з ворогами, які знищили тебе, ми будемо боротися, поки Україна стане вільною і незалежною».
=== Ув'язнення ===
27 червня 1979 прокурор Львівської області порушив кримінальну справу проти Василя і Петра Січків за ознаками ст. 187-І КК УРСР («розповсюдження наклепницьких вигадок, які паплюжать радянський державний і суспільний лад»), а 5 липня вони були затримані.
Рядок 102 ⟶ 107:
== Державні нагороди ==
* [[Орден «За мужність»]] I
{{Однофамільці|Січко}}
== Примітки ==
| |||