Вікіпедія

Светозар Маркович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
 
== Життєпис ==
Народився 1846 року у містечку Заєчар на [[Тимощина|Тимощині]]. Був сином місцевого чиновника Радої Марковича. Дитинство провів у селі Рековац, потім ув м. Ягодіна. У 1854 році Светозар втратив батька. У 1856 році перебирається до [[Крагуєваць|Крагуєваця]], де вчився ув середній школі до 1860 року. З 1860 до 1863 року навчався у гімназії ув Белграді.
 
У 1863 році поступив до [[Белградський університет|Белградського університету]]. Тут на нього вплинула творчість [[Вук Караджич|Вука Караджича]]. У 1866 році від сербського уряду направлений до Санкт-Петербурга (Російська імперія) для продовження навчання, а пізніше, 1868 року, перебирається до Цюріху. Тут захопився науковим соціалізмом. Згодом за свої публікації у газетах Нові Сад, які критикували серсбський уряд, Маркович залишився без стипендії.
 
Тому він у 1870 році вимушений був повернутися до Воєводини. Тут виступав за більш радикальні дії руху «Омладина» щодо сербськоїсербських князів з династії Обреновичів. З 1871 до 1872 року у м. Нові Сад видавав соціалістичну газету «Робітник». Втім у 1872 році за свою політичну діяльність був висланий австро-угорською владою. По прибуттю до Сербії Марковича було заарештовано. У 1873 році став видавати газету «Громадскість». За свою критику уряду у 1874 році був вдруге заарештований, відсидів у в'язниці 9 місяців.
 
У листопаді 1874 року звільнився, після чого перебирається до Австро-Угорщини, де зупиняється у Трієсті. Помер він 1875 року від сухот.
 
== Творчість ==
У своїх політико-економічниекономічних і філософських працях («Сербські омани»,1869 рік; «Паризька Комуна і Інтернаціонал»,1871 рік; «Реальний напрям у науці і життя»,1871-1872 роки) розвивав революцюційно-демократичну програму звільнення сербського народу.
 
У літературно-критичних статтях «Поезія і мислення» (1868 рік), «Реалізм в поезії» (1870 рік), «Народ і письменники» (1872 рік), спираючись традиції Вука Караджича, Маркович виступав проти сербських естетиків-ідеалістів, формалістічної критики.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Светозар_Маркович