Міастенія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
# Застосування імуноглобулінів. Людський Ig є імунореактивним білком. Препарати виділяються з плазми здорових людей. Високі дози Ig пригнічують імунні процеси. Нині терапія Ig є альтернативою плазмаферезу із-за схожості механізмів, що лежать в основі цих методів лікування. Загальноприйнятим режимом терапії вважають короткі 5-денні курси внутрішньовенного введення препарату в дозі 400 міліграм/кг щоденні. В середньому клінічний ефект відзначається на 4-й день терапії і зберігається впродовж 50-100 днів. Можуть також застосовуватися внутрішньовенно краплинно октагам і біовен в мінімальній дозі 4-5 міліграм/кг № 10, сумарна доза становить 25 г. Можливе використання нормального людського Ig в дозі 50 мл внутрішньовенно краплинно на 100-150 мл фізіологічного розчину. Інфузії повторюють через день в дозі 3-5г на курс лікування.
# Застосування антихолінестеразних препаратів. Застосування АХЕП у кількості діагностичної проби показані при будь-якій формі кризу (найбільш ефективне їх введення при міастенічному кризі). Прозерин вводиться в/к в дозі від 1,5 до 2,5 мл, для зменшення небажаних ефектів вводять атропін 0,2-0,5 мл 0,1% розчину. Результат оцінюється як при прозериновій пробі.
# ПризначенняЗастосування глюкокортикостероїдних препаратів. Найбільш ефективна пульс-терапія метилпреднізолоном внутрішньовенно краплинно в дозі 1000 міліграм. Після проведення пульс-терапії рекомендується щоденний прийом преднізолону.
 
== Консервативне лікування ==