Візитантки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xprmental (обговорення | внесок)
стильові правлення, оформлення
Рядок 14:
}}
 
'''Візитантки''', ''Орден відвідин Пресвятої Діви Марії'' ({{lang-la| Ordo Visitationis Mariae, OVM}}) — жіночий [[католицизм|католицький]] [[чернецтво|чернечий]] [[орден]], заснований [[Франциск Салезький|Франциском Салезьким]] та [[Жанна де Шанталь|Жанною де Шанталь]] (зараховані до лику святих) в [[1610]] році.
 
Спочатку орден створювався як споглядально-діяльний, поряд з самітницьким життям в монастирі сестри повинні були відвідувати бідних і хворих, але вже через 8 років після заснування він став повністю самітницький.
Рядок 24:
В [[1998]] році Орден візитанток налічував 2732 черниць в 151 монастирях.
Монастирі ордена знаходяться у [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Португалія|Португалії]], [[США]], [[Австрія|Австрії]], [[Мексика|Мексиці]], [[Канада|Канаді]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Ірландія|Ірландії]] та інших країнах.
За статутом всі монастирі ордена є автономні, і підпорядковані місцевій церковній владі . Всі монастирі об'єднані «зв'язком любові» (з Конституції Ордену) і тому вони в змозі зберегти єдність всього ордену. За традицією головна резиденція знаходиться в [[Аннесі]].
 
У Аннесі, співтовариство нараховує близько п'ятнадцяти закритих черниць, які живуть за рахунок виробництва вафель, вишивок та рецептів.
Рядок 33:
 
В [[1604]] році [[Жанна де Шанталь|Жанна де Рабутін — Шанталь]] зустрілася в [[Діжон]] з [[Франциск Салезький|Франциском Салезьким]], будучи молодою вдовою у віці 28 років, маючи 4-х дітей. Між ними виникла тісна релігійна дружба, яка і привела до заснування у [[Аннесі]] Ордену Відвідини Пресвятої Діви Марії.
Пізніше [[Жанна де Шанталь|Жанна-Франсуаза Фремут, вдова барона де Шанталь]] під духовною опікою [[єпископ]]а [[Женева|Женеви]] [[Франциск Салезький|Франциска Салезького]], погоджується вести групу, яку вони хотіли присвятити уривку з [[Євангеліє|Євангелія]] — [[Відвідини Марією Єлисавети|Відвідини]], де [[Діва Марія|Марія]], вагітна [[Ісус Христос|Христом]], йде, щоб допомогти її двоюрідній сестрі [[Свята Єлисавета|Єлисавета]], позилогопохилого віку, і вагітній [[Іван Хреститель|Іваном Хрестителем]] — тому головним завданням черниць є відвідування хворих і бідних (звідси і назва — ''візитантки'').
 
[[6 червня]] [[1610]] року перша група людей, а саме: [[Жанна де Шанталь]], Жаклін Фавр, Жанна-Шарлотта де Бречард і Енн Жаклін-Кості, переїхали в [[Аннесі]] у [[Савойське герцогство]], в маленький будиночок на околиці міста, «Дім Галереї», що походив від капуцинів, і був переданий [[Савойське герцогство|герцогу Савойському]].<ref>Цей перший монастир був зруйнований в [[XIX століття|XIX столітті]], щоб прокласти дорогу до лікарні .</ref><ref> Єпископ Женевський, вигнаний з Женеви, яка стала «протестантським Римом», тоді оселився в [[Аннесі]].</ref>. Станом на жовтень, щоденним спілкуванням група перетворюється в невелику громаду.
 
6 червня 1611 року&nbsp;— після року послушництва під керівництвом [[Франциск Салезький|Франциска Салезького]], чотири жінки утворили цю маленьку громаду віруючих.
Рядок 43:
18 вересня 1613 року Маргарита Савойська, герцогиня Мантуї, дочка герцога Карла Еммануїла І Савойського та Каталіна Мікаела Австрійська заклали перший камінь у фундамент монастиря в [[Аннесі]], який завершили у 1614 році.
 
[[Франциск Салезький]] не в змозі подолати заперечення Деніса-Симона де Маркемонта, [[Кардинал|кардинала]]-[[архієпископ]]а з [[Ліон]]у і погоджується, згнітивши серце суворим закриттям, яке відповідало релігійним [[папа римський|папським]] поглядам, бачачи: "«суспільство жінок, не прості клятви, не заточене, активне, відкрите для всіх, інвалідів і хворих, по догляду поза бідним, хворим і нужденним. Строгості цього інституту будуть включати розроблені <nowiki>[[правила]]</nowiki> духовного життя, зі насліддям слухняності, взаємної доброти, ніжності, поваги до правил, заснованими на смиренні, цнотливості, бідності. "»
З 1615 по 1616, він написав так звану Конституцію Ордена, яка була затверджена папської буллою [[Урбан VII|Урбана VII]] [[27 червня]] [[1625]] року.
 
У 1615 році відбулося заснування [[монастир]]я Ордена у [[Ліон]]і. [[Жанна де Шанталь]] тепер є верховною настоятелькою і засновницею у всій Франції, і була обрана дванадцять разів настоятелькоювнастоятелькою дев'яти громад. Вона відвідує монастирі, і підтримує листування з майже всіма ними.
[[9 жовтня]] [[1618]] року було видано Перше видання правил і конституцій. [[16 жовтня]] [[Павло V]] надає громаді візитанток статус ордену відповідно до Уставу Св. Августин.
 
Рядок 61:
В [[1657]] році сестрам вдалося придбати «Дім Галереї», що став місцем школи-інтернату для дівчаток, до часу [[Велика французька революція|французької революції]].
 
[[Файл:Марія Алякок.jpg|thumb|Маргарита Марія Алякок. Автор невідомий. XIX &nbsp;ст.]]
 
У [[1671]] році до візитанток приєдналася [[Маргарита-Марія Алякок|Марія Алякок]], одна з найідоміших візитанток&nbsp;— саме через неї візитантки відомі у світі як релігійний орден, що шанує [[Найсвятіше Серце Ісуса]]
 
В серпні [[1792]] року, орден візитанток, як і всі релігійні ордени, був заборонений у Франції. 129 французьких громад були скасовані у [[1793]] році. Сестри спробували втектийвтекти до Італії, взявши з собою мощі [[Франциск Сальезький|Франциска Салезького]] та [[Жанна де Шанталь|Жанни де Шанталь]], але в місці, що знаходилося неподалік [[Дюен]]у, святиню конфіскували і повернули у [[Аннесі]], дозволивши сестрам продовжувати свою подорож.
 
В [[1805]] році орден був відновлений у [[Франція|Франції]] на [[Наполеон I|Наполеоном I]] на прохання його матері [[Летиція Рамоліно|Летиції]]. 51 монастирів були відновлені, а 14 нових були утворені ще до [[1850]] року.
 
[[22 червня]] [[1822]] року чотири сестри повернулися в [[Аннесі]] і оселилися в «будинку Рекордон» у Сен-Клер, колишньому готелі в очікуванні будівництва нового монастиря на землі, розташовані між існуючими вулицями Рояль де ла Пост, Вагелас і Гар. Після чотирьох років роботи сестри змогли оселитися в їхїхній новій обителі. Але через щвидкушвидку роботу він ще потребував багато роботи, яка триватиме до серпня [[1878]] року<ref>L'Essor savoyard від 13 травня 2009, сторс. 8</ref>.
 
На початку [[ХХ століття]], експропрійовані, візитантки встановили новий монастир в [[1911]] році біля підніжжя гори [[Семноз]], поруч з майбутньою Церквою Відвідин, чиє будівництво почалося в [[1909]] році.
Рядок 75:
== Герб ==
 
Герб візитанток містить корону ''з золотим серцем червоного кольору, пронизаним двома стрілами пернатого срібла в чотирьох частинах серця, що носить ім'я Ісуса та Марії (IHS і МА одночасно), укладене в короні з вертикальними шипами, і з хрестом, що виростає з серця''<ref> 16 червня 1611 Санкт -[[Франциск Салезький]] писав до святої [[Жанна де Шанталь|Жанни де Шанталь]]: « Бог дав мені в ту ніч <nowiki>[[видіння]]</nowiki>, коли думав про наш дім візитанток; по Його благодаті достатньо благородний і достатньо великий, щоб мати свою зброю, герб, девіз і бойовий клич. Так що я подумав, що ми повинні прийти близько до серця, пронизаного двома стрілами, укладене в терновий вінок, це бідне закрите серце, використовуване з хрестом, який вінчає його, і яке буде з вигравійованимивигравіюваними священними іменами Ісуса і Марії.»</ref>. "
 
== Джерела ==
* [[Католицька енциклопедія]]. Т.1. Вид. Францисканців, М, 2002.
 
* [[Католицька енциклопедія]]. Т.1. Вид. Францисканців, М, 2002
 
== Примітки ==