Ужгородський кафедральний собор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 16:
Наступне оновлення собору відбулося за часів єпископа [[Іоанн Пастелій|Івана Пастелія]] (1826-1891). Архітектор Лука Фабрі оформив храм у новокласичному стилі поєднаному з необарочними тенденціями та добудував перед входом чудовий портик з чотирма корінфськими колонами. Роботи були закінчені у 1877 році, а на наступний рік на одній з веж встановили годинник. У такому стилі пам'ятка збереглася і до сьогодні: дві восьмигранні триярусні вежі — у лівій дзвін „Іван” з вагою 1т, у правій з вагою 3т, чотириколонний портик на високому цоколі, до порталу прибудовані сходи з червоного мармуру.
 
У 1903 р. єпископ [[Юлій (Фірцак)|Юлій Фірцак]] (1836-1912) відремонтував храм, перекрив дах, а також відновив каплицю. 1927 року оновлення каплиці зробив єпископ [[Гебей Петро|Петро Гебей]] (1864-1931). Розпис у ній виконав український живописець [[Бокшай Йосип Йосипович|Йосип Бокшай]]. Він також розписав стелю і стіни каплиці на замовлення єпископа [[Стойка Олександр|Олександра Стойки]] (1890-1943).
 
16 лютого 1949 радянська влада конфіскувала собор, після чого його було передано православній конфесії. У кінці 80-х у храмі був зроблений ремонт, а 1991 р. його повернули греко-католицькій громаді. Фасад храму щедро оформлений архітектурними прикрасами.