Костянтин Йосиф Їречек: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|тип=ім'я|Їречек}}
[[Файл:K.irechek.jpg|thumb|183пкс|Костянтин Йосиф Їречек]]
'''Костянтин Йосиф Їречек''' ({{lang-cs|Konstantin Josef Jireček}}; [[24 липня]] [[1854]], [[Відень]] — [[10 січня]] [[1918]], там же) — [[Чехія|чеський]] [[Історія|історик]]. Син [[Їречек Йосиф Їречек|Йосифа Їречека]], онук (по лінії матері) [[Шафарик Павел Йозеф Шафарик|Павла Йозефа Шафарика]], двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов.
 
== Біографія ==
Рядок 7:
З 1879 року перебував на службі у молодої [[Болгарія|Болгарської держави]], в [[1881]] р. зайняв пост міністра освіти Болгарії. З [[1884]] р. професор загальної історії в[[Прага|Празі]], з [[1893]] р. професор слов'янських старожитностей у Відні.
 
Автор низки праць з історії Балкан<ref>[http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000061/st007.shtml Болгарська історіографія наприкінці XVIII&nbsp;— 70-ті роки XIX ст. Історічна наука в 50—70-ті роки]</ref><ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Історіографія слов'янська}}</ref>, в тому числі найбільш загальних «Історії болгар» ({{lang-cs|Dějiny národa Bulharského}}; [[1876]], російське видання<ref>[http://ia700107.us.archive.org/22/items/istoriiabolgarso00jire/istoriiabolgarso00jire.pdf Історія болгар. Одеса, 1878]</ref>) та «Історії сербів» ({{lang-de|Geschichte der Serben}}; [[Гота]], [[1911]]). В останній згаданій книзі сформулював правило так званої [[лінія Їречека|лінії Їречека]] (що проходить від [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] до [[Чорне море|Чорного]] приблизно на широті [[Софія|Софії]]): на північ від цієї лінії слов'янські народи піддавалися романського впливу, а на південь&nbsp;— грецькому. Серед інших книг Їречека можна відзначити дослідження «Посольство [[Дубровницька республіка|Дубровницької республіки]] до імператриці [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерині]] в 1771 році» ({{lang-cs|Poselství republiky Dubrovnické k císařovně Kateřině v roce 1771}}; [[1893]]).
 
{{Commonscat|Konstantin Jireček}}