Антимінс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правки
вікіфікація, оформлення
Рядок 1:
[[Файл:Antimension1.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Румунський антимінс із [[Орадя]] ([[Трансільванія]]), 1890.</center>]]
[[Файл:Zhnyborody-Antymins-tserkvy-sv-Myhaila-1887-roku.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Антимінс [[Церква святого Михаїла (Жнибороди)|церкви святого Михаїла]] с.&nbsp;[[Жнибороди]], освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року<ref>Зберігається в [[Центральний державний історичний архів України (Львів)|Центральному державному історичному архіві України (Львів)]].</ref>.</center>]]
'''Антимінс'''&nbsp;— [[освячення|посвячений]] [[обрус]] із [[кришинка|кришинкою]]частинкою [[мощі]]в [[святий|святих]] на [[престолПрестол (архітектура)|престолі]]і в [[православ'я|православних]] [[Християнська церква|церквацерквах]]х. На антимінсі звершується під час св.&nbsp;[[Літургія|Літургії]] [[таїнство]] [[Євхаристія|Євхаристії]]. Без антимінса не можна служити св.&nbsp;Літургії. Звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли БогослуженняБогослужіння відбувалися на гробах [[мученик]]ів.
 
Для кращого зберігання ''антимінс'' загортався в інший шовковий плат, який називається [[ілітон]].
 
[[Історія]] зберегла нам згадку про блюзнірські [[магія|магічні]] акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о.&nbsp;[[Лисовський]], відомий [[Гадяч|гадяцький]] [[протопоп]], робив різні [[чари]], щоб звести [[гетьман]]а [[Іван Скоропадський|Івана Скоропадського]], і для того різав антимінс у церкві с.&nbsp;Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський [[піп]]. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»<ref>Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т.&nbsp;І, с.&nbsp;203</ref>.
 
«Народ оповідав, що о.&nbsp;[[Лисовський]], відомий [[Гадяч|гадяцький]] [[протопоп]], робив різні [[чари]], щоб звести [[гетьман]]а [[Іван Скоропадський|Івана Скоропадського]], і для того різав антимінс у церкві с.&nbsp;Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський [[піп]]. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»<ref>Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т.&nbsp;І, с.&nbsp;203</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 16 ⟶ 14:
* [[Українська Мала Енциклопедія]], проф. [[Євген Онацький]]
 
[[Категорія:Релігійні предмети‎предмети]]
[[Категорія:Християнство]]