Пізнє середньовіччя: відмінності між версіями

Незважаючи на кризу, вже в [[XIV]] ст. в Західній Європі почався період прогресу наук і мистецтв, підготовлений появою [[університет]]ів і поширенням вченості. Відродження інтересу до античної літератури (див. [[Давньогрецька література]] і [[Давньоримська культура]]) призвело до початку італійського [[епоха Відродження|Відродження]]. Старожитності, в тому числі книги, накопичувалися в Західній Європі за часів [[Хрестові походи|хрестових походів]], особливо після розграбування хрестоносцями Константинополя і наступного занепаду культури на Балканах, через що візантійські вчені почали переселятися на Захід, особливо до Італії. Поширенню знань дуже сприяв винахід у [[XV]] ст. [[Книгодрукування|друкарства]]. Раніше дорогі і рідкісні книги, зокрема Біблію, поступово ставали загальнодоступними, а це, у свою чергу, підготувало європейську [[Реформація|Реформацію]].

 

 

Зростання ворожої до християнській Європі [[Оттоманська імперія|Оттоманської імперії]] на місці колишньої Візантійської зумовило ускладнення у торгівлі зі сходом, що спонукало європейців до пошуку нових торговельних шляхів навколо Африки і на захід, через Атлантичний океан і навколо світу. Плавання [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]] і [[Васко да Гама|Васко да Гами]] відкрили епоху [[Великі географічні відкриття|Великих географічних відкриттів]], зміцнили економічну та політичну могутність Західної Європи.