Закони Джима Кроу: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Початок епохи «Законів Джима Кроу»: clean up, replaced: представляв собою → являв собою
+Категорія:Закони США; +Категорія:Расизм з допомогою HotCat, вікіфікація
Рядок 2:
 
== Період після Громадянської війни ==
Після [[Громадянська війна у США|Громадянської війни в США]], що звільнила чорнихчорношкірих від [[Рабство в США|рабства]], федеральний уряд прийняв заходи щодо забезпечення прав чорношкірого населення ([[Тринадцята поправка до Конституції США|13]], [[Чотирнадцята поправка до Конституції США|14]], [[П'ятнадцята поправка до Конституції США|15]] поправки до Конституції, Закон «Про громадянські права» 1866 і 1875). У відповідь демократи південних штатів прийняли місцеві закони, що серйозно обмежили в правах чорнечорношкіре населення. Ці закони стали відомі як «Закони Джима Кроу» (Jim Crow laws), названі по імені комічного персонажа.
 
== Початок епохи «Законів Джима Кроу» ==
Початком епохи «Законів Джима Кроу» прийнято вважати 1890, коли в [[Луїзіана|Луїзіані]] була введена расова сегрегація на залізниці. [[Верховний суд США]] постановою від 1896 проголосив про те, що «окремі, але рівні» вигоди не суперечать [[Конституція США|Конституції США]].
 
До 1915 року в кожному південному штаті прийняті закони, які встановлювали [[сегрегація (суспільство)|сегрегацію]] в навчальних закладах, готелях, магазинах, ресторанах, лікарнях, транспорті, туалетах. У судах було дві [[Біблія|Біблії]], одна з яких призначалася для принесення присяги чорнимичорношкірими. Існували обмеження, пов'язані з участю в голосуванні: виборчий податок і тест на грамотність, які стосувалися лише чорнихчорношкірі. Тест на грамотність являв собою читання всього тексту Конституції і [[Декларація незалежності США|Декларації незалежності]] напам'ять. У результаті цього на виборах 1900 року в [[Алабама|Алабамі]] з 181500 чорногочорношкірого населення проголосувало лише 3000.
 
== Боротьба за рівні права ==
Для боротьби за свої права чорношкірим населенням були створені Національна асоціація за поступ кольорового населення (НАПКН) (National Association for the Advancement of Colored People (NAACP) (1909) та Національна Ліґа городян (НЛГ) (National Urban League) (1910). Боротьба цих організацій за громадянські права для чорношкірих почала давати певні результати лише під час і після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Під їх тиском, перед вступом у війну, президент США [[Рузвельт Франклін Делано Рузвельт|Рузвельт]] підписав указ, що забороняв дискримінацію на підставі етнічних відмінностей при прийманні на роботу, і звелів ужити заходів до скасування сегрегації в збройних силах.
 
Після війни НАПКН розпочала кампанію проти сегрегації в галузі державної освіти. Після їх позову проти п'яти шкільних рад, що виступили проти тодішньої концепції роздільного й рівного навчання, Верховний суд у 1954 ухвалив одностайне рішення, що «роздільний доступ до освіти є, за своєю суттю, нерівним». Проте влада у декількох штатах та місцеві органи влади робили багато зусиль, щоб послабити його ефект. Навіть уже в 1960 десегреговані школи відвідували менш як один відсоток чорношкірих учнів.
 
== Втрата впливу ==
До середини XX століття під тиском громадськості [[Верховний суд США]] став визнавати ці закони антиконституційними. Останній з подібних законів був скасований в 1964 році після розгляду справи «Мотель» «Серце Атланти» проти Сполучених Штатів», коли в [[Джорджія|Джорджії]] заборонили сегрегацію у громадських місцях.
 
У 1964 Конгрес ухвалив «Акт про громадянські права», який цілком однозначно забороняв дискримінацію в громадських місцях загального користування, системі освіти, при найманні на роботу та в будь-якій організації, що одержує фінансову підтримку держави. В наступні роки було ухвалено ще низку законопроектів, за якими чорношкірі одержували рівні виборчі права й заборонялася дискримінація при наданні житла.
Рядок 22:
* George M. Fredrickson. Racism: A Short History. 2003 рік. 207 ст.
* Гіденс, Ентоні. Соціологія / пер. В. Шовкун, А. Олійник; наук. ред. пер. О. Іващенко. — К. : Основи, 1999. — 726 с. — ISBN 966-500-151-5
 
[[Категорія:Закони США]]
[[Категорія:Расизм]]