Деревляни: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
доповнення
Рядок 42:
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К. В. Лебедєва]] «Князь Ігорь збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Древляни''' (''деревляни'', тепер [[поліщуки]]),&nbsp;— [[слов’янислов'яни|східнослов'янське]] плем'я (союз племен), у [[6 століття|VI]]-[[10 століття|X &nbsp;ст.]] жили на українському [[Полісся|Поліссі]]<ref name="деревляни">стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. На півночі землі ''Древлян'' доходили до р. [[Прип'ять (ріка)|Прип'яті]], на півдні&nbsp;— до річок [[Здвиж]]у і [[Тетерів|Тетерева]], на сході&nbsp;— до р. [[Дніпро|Дніпра]], на заході&nbsp;— до межиріччя [[Случ (притока Горині)|Случ]] й [[Горинь (ріка)|Горині]]<ref name="деревляни"/>. За повідомленнями [[Констянтин VII Багрянородний|Констянтина VII Багрянородного]] на півдні їх землі межували з [[Печеніги|печенігами]]. Повністю увійшли у формування [[український народ|українського народу]]<ref name="деревляни"/>.
 
Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. &nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 &nbsp;р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>, [[Овруч|Вручій (Овруч)]]<ref name="Полісся"/>, [[Радомишль|Мическ, Микгород (Радомишль)]], [[Малин]].
До входження в [[Київська Русь|Київську Русь]] землі ''Древлян'' становили самостійне [[князівство]] з центром в [[Коростень|Іскоростені]], що став київським [[уділ]]ом з центром у м. [[Овруч|Вручне]]<ref name="деревляни"/>.
 
''Древляни'' займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).
== Стосунки з Київським князівством ==
[[884]]&nbsp;року київський князь [[Олег]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]]&nbsp;року) вони вийшли з-під влади [[Київ|Києва]].
[[914]]&nbsp;року київський князь [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]]&nbsp;року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті Ігора, древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]]&nbsp;року княгиня [[Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].
 
== Стосунки з Київським князівством ==
''Древляни'' займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).
[[884]]&nbsp;року київський князь [[Олег]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]]&nbsp;року) вони вийшли з-під влади м. [[Київ|Києва]].
[[914]]&nbsp;року київський [[князь]] [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]]&nbsp;року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя [[Ігор Рюрикович|Ігора]] [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті [[Ігор Рюрикович|Ігора]], древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини [[Ольга (княгиня)|Ольги]], але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]]&nbsp;року княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].
 
Останній раз ''древляни'' згадуються в [[літопис]]і під [[1136]]&nbsp;роком, коли [[князь]] [[Ярополк Володимирович|Ярополк]], син князя [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] подарував їхню землю [[Десятинна церква|Десятинній церкві]].
Рядок 58:
* [[Полісся]]
* [[Древлян повстання 945|Повстання деревлян у 945 році]]
* [[Житичі (плем'я)]] &nbsp;— відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище &nbsp;— майбутній [[Житомир]] &nbsp;— виник як центр племені «житичів», що входило в племінний союз [[Древляни|древлян]].
 
== Примітки ==
Рядок 64:
 
== Джерела ==
# Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях».- м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000&nbsp;р.
# [[Антонович Володимир Боніфатійович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Антонович]], «Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян» («Материалы для археологии России», №&nbsp;11, г. СПб., 1893 г.).
# П. Третьяков // «Восточнославянские племена», 1948 г. {{ref-ru}}
# [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.]
# [http://www.hrono.ru/etnosy/drevlyane.html Древляне]
 
== Посилання ==
* [http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif Карта розселення народів Європи в IX &nbsp;ст.] {{ref-ru}}
 
{{Державні утворення українців}}