Деревляни: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
доповнення |
||
Рядок 42:
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К. В. Лебедєва]] «Князь Ігорь збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Древляни''' (''деревляни'', тепер [[поліщуки]])
Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.
До входження в [[Київська Русь|Київську Русь]] землі ''Древлян'' становили самостійне [[князівство]] з центром в [[Коростень|Іскоростені]], що став київським [[уділ]]ом з центром у м. [[Овруч|Вручне]]<ref name="деревляни"/>.
''Древляни'' займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).
== Стосунки з Київським князівством ==▼
[[884]] року київський князь [[Олег]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]] року) вони вийшли з-під влади [[Київ|Києва]].▼
[[914]] року київський князь [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]] року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті Ігора, древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]] року княгиня [[Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].▼
▲== Стосунки з Київським князівством ==
▲''Древляни'' займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).
▲[[884]] року київський князь [[Олег]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]] року) вони вийшли з-під влади м. [[Київ|Києва]].
▲[[914]] року київський [[князь]] [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]] року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя [[Ігор Рюрикович|Ігора]] [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті [[Ігор Рюрикович|Ігора]], древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини [[Ольга (княгиня)|Ольги]], але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]] року княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].
Останній раз ''древляни'' згадуються в [[літопис]]і під [[1136]] роком, коли [[князь]] [[Ярополк Володимирович|Ярополк]], син князя [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] подарував їхню землю [[Десятинна церква|Десятинній церкві]].
Рядок 58:
* [[Полісся]]
* [[Древлян повстання 945|Повстання деревлян у 945 році]]
* [[Житичі (плем'я)]]
== Примітки ==
Рядок 64:
== Джерела ==
# Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях».- м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000 р.
# [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Б. Антонович]], «Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян» («Материалы для археологии России», № 11, г. СПб., 1893 г.).
# П. Третьяков // «Восточнославянские племена», 1948 г. {{ref-ru}}
# [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.]
# [http://www.hrono.ru/etnosy/drevlyane.html Древляне]
== Посилання ==
* [http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif Карта розселення народів Європи в IX
{{Державні утворення українців}}
|