Луксор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 71:
Найбільшим джерелом єгипетської історії є один з найвідоміших храмів світу — [[храм Карнак]]. Не менше відомий храм Луксор, розташований на східному березі Нілу. Колись він був сполучений з храмом Карнака великою [[алея|алеєю]], уздовж якої знаходилися [[сфінкс]]и, але зараз ці два храми відокремлено сучасними спорудами центральної частини міста Луксор.
На західному березі Нілу Аменхотеп побудував похоронний храм на честь бога Амона. Храм був зруйнований у 27 році до н.е., від нього залишилося [[Колоси Мемнона|дві статуї]] Аменхотепа, які називають Мемнон. В горах на західному березі Нілу відкриваються невеликі долини, з яких сама відома долина фараонів. Приблизно в півтора кілометрах від неї розташована долина цариць і принцес. В знаменитій Долині царів в Луксорі 42 гробниці, майже всі — царські. На відміну від фараонів Стародавнього царства, чия столиця знаходилася в [[Мемфіс]]і, фіванські фараони часів Нового царства не будували [[Єгипетські піраміди|пірамід]]. Гробниці вирубані в [[скеля]]х, їх прагнули якомога ретельніше приховати від стороннього погляду. Входи в гробниці засипали великим камінням, замуровували. Але і це не уберегло гробниці від розорення. Всі гробниці побудовані за схожим планом: похилий коридор завдовжки до 200 м, круто що йде вниз на глибину до 100 м і закінчується трьома або чотирма кімнатами. Стіни і стелі коридорів і кімнат покривають кольорові малюнки, що розповідають про життя і подвиги покійного. В Долині цариць ховали не тільки цариць, але і рано померлих єгипетських принців. Поки в цьому некрополі археологам вдалося знайти понад 70 гробниць. Гробниці зовнішнім виглядом нагадують усипальні в Долині царів, хіба що вони трохи менше за розмірами. Найбільший інтерес викликає розписана від стін до стелі гробниця Нефертарі, дружини фараона Рамзеса II. Після реставрації, закінченої в 1995 році, вона знов відкрита для відвідин. Але доступ в неї обмежений: відвідувачів пускають групами по 10 чоловік і всього на 10 хвилин. За день її встигають оглянути всього 150 чоловік. Вони можуть захоплюватися стінними розписами, що ілюструють "Книгу мертвих", і спостерігати прекрасну царицю в суспільстві [[
Більшість колосів Луксорського храму, у тому числі парадний, північний вхід у вигляді величезного [[пілон]]а, були зведені в XIII столітті до нашої ери при одному з наймогутніших і знаменитих фараонів - Рамзесі II. Будівництво храму було продовжено і при фараоні Аменхотепі III. Храм був присвячений божественній тріаді — Амону, його дружині Мут і їх сину Хонсу. Пізніше мусульмани і християни використовували частини храму для відправлення своїх культів. Ще і сьогодні в межах храму знаходиться [[мечеть]]. Храм пнувся на четверть кілометра уздовж Нілу. Колись біля вхідного пілона стояли шість значних [[статуя|статуй]]. Зараз залишилося тільки три колоси, кожний заввишки 20 метрів, які зображають Рамзеса II і його дружину Нефертарі. Зберігся і один з двох гранітних обелісків. Інший під час походу Наполеона до Єгипту був перевезений до [[Париж]]а. Усередині храму — колонади, двори, зали. Стіни пілона прикрашає розпис, що оповідає про бойові перемоги Рамзеса II над хеттами.
| |||