Нікулін Микола Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок)
м автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 49:
 
== Війна ==
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], 27 червня 1941, добровільно{{#tag:ref|''Доброволець'' — людина, що за власним бажанням, добровільно, стала до діючої армії або узявся за власною згодою за якусь справу. Близьке за змістом поняття — [[волонтер]].|group="<small>Вн.</small>"}} записався в [[ополчення]]. Був направлений до школи [[Зв'язок|зв'язківців]]. Брав участь у прориві та знятті [[Блокада Ленінграда|блокади Ленінграду]].
 
У листопаді 1941 опинився на [[Волховський фронт|Волховському фронті]] у 883-му корпусному [[Артилерійський полк|артилерійському полку]], згодом перейменованому в 13-й [[Гвардія|гвардійський]]. В його складі брав участь у наступі під [[Волхов (місто)|Волховом]], в боях під [[Кіріши|Кірішами]], Погост'єм та у Погостінському мішку. Влітку 1943 у складі першого [[батальйон]]у 1067-го полку 311-ї [[Стрілецька дивізія|стрілецької дивізії]] брав участь у Мгінській наступальній операції{{#tag:ref|Мгінська наступальна операція (22 липня—22 серпня 1943) — наступальна операція радянських військ [[Ленінградський фронт|Ленінградського]] та Волховського фронтів. Мета — розгромити німецьку [[18-а армія (Третій Рейх)|18-ту армію]], не допустити перекидання військ супротивника на центральну ділянку [[Німецько-радянська війна|радянсько-німецького]] фронту для дій під [[Операція «Цитадель»|Курськом]], відновити контроль над Кіровською залізницею, тим самим забезпечити міцний залізничний зв'язок Ленінграда з країною. В результаті запеклих боїв радянські війська не зуміли виконати всі поставлені перед початком операції завдання і лінія фронту в районі Мгінського виступу залишилася практично незмінною.|group="<small>Вн.</small>"}}. Із вересня 1943 воював у 48-й гвардійській артилерійській бригаді. Брав участь у боях за станцію Медведь, міста [[Псков]], [[Тарту]], [[Лібава]]. На початку 1945 частина була перекинута під [[Варшава|Варшаву]], звідки рушила на [[Данціґ]]. Перемогу зустрів у [[Берлін]]і в званні [[Гвардія|гвардії]] [[сержант]]а.
Під час війни закінчив снайперські курси, був командиром відділення автоматників, коригувальником артилерійського вогню, а потім [[навідник]]ом 45-мм [[Протитанкова гармата|протитанкової гармати]]{{#tag:ref|На солдатському [[жаргон]]і за величезний ризик для [[Обслуга|обслуги]] швидкої загибелі або поранення була прозвана — «Прощай Родина»<ref>[http://booklya.com.ua/books/37252/#search Сайт «БУКЛЯ»]</ref>.|group="<small>Вн.</small>"}}. Отримав чотири легких поранень та одну контузію<ref name="glory.rin">[http://glory.rin.ru/cgi-bin/person.pl?act=more&id=870&surname=&father=&name=&word=&ids=&start=1&page=1 Сайт glory.rin.ru]</ref>.
 
Під час війни закінчив снайперські курси, був командиром відділення автоматників, коригувальником артилерійського вогню, а потімта [[навідник]]ом 45-мм [[Протитанкова гармата|протитанкової гармати]]{{#tag:ref|На солдатському [[жаргон]]і за величезний ризик для [[Обслуга|обслуги]] швидкої загибелі або поранення була прозвана — «Прощай Родина»<ref>[http://booklya.com.ua/books/37252/#search Сайт «БУКЛЯ»]</ref>.|group="<small>Вн.</small>"}}, старшиною санітарної роти. Брав участь у прориві та знятті [[Блокада Ленінграда|блокади Ленінграду]]. Отримав чотири легких поранень та одну контузію<ref name="glory.rin">[http://glory.rin.ru/cgi-bin/person.pl?act=more&id=870&surname=&father=&name=&word=&ids=&start=1&page=1 Сайт glory.rin.ru]</ref>.
У листопаді 1941 опинився на [[Волховський фронт|Волховському фронті]] у 883-му корпусному [[Артилерійський полк|артилерійському полку]], згодом перейменованому в 13-й [[Гвардія|гвардійський]]. В його складі брав участь у наступі під [[Волхов (місто)|Волховом]], в боях під [[Кіріши|Кірішами]], Погост'єм та у Погостінському мішку. Влітку 1943 у складі першого [[батальйон]]у 1067-го полку 311-ї [[Стрілецька дивізія|стрілецької дивізії]] брав участь у Мгінській наступальній операції{{#tag:ref|Мгінська наступальна операція (22 липня—22 серпня 1943) — наступальна операція радянських військ [[Ленінградський фронт|Ленінградського]] та Волховського фронтів. Мета — розгромити німецьку [[18-а армія (Третій Рейх)|18-ту армію]], не допустити перекидання військ супротивника на центральну ділянку [[Німецько-радянська війна|радянсько-німецького]] фронту для дій під [[Операція «Цитадель»|Курськом]], відновити контроль над Кіровською залізницею, тим самим забезпечити міцний залізничний зв'язок Ленінграда з країною. В результаті запеклих боїв радянські війська не зуміли виконати всі поставлені перед початком операції завдання і лінія фронту в районі Мгінського виступу залишилася практично незмінною.|group="<small>Вн.</small>"}}. Із вересня 1943 воював у 48-й гвардійській артилерійській бригаді. Брав участь у боях за станцію Медведь, міста [[Псков]], [[Тарту]], [[Лібава]].
 
За проявлену на війні мужність нагороджено орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни]] I ступеня (1985), [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]] (28 травня 1945), двома медалями «[[Медаль «За відвагу»|За відвагу]]» (29 червня та 14 серпня 1944), медалями «[[Медаль «За оборону Ленінграда»|За оборону Ленінграда]]», [[Медаль «За визволення Варшави»|«За визволення Варшави»]], [[Медаль «За взяття Берліна»|«За взяття Берліна»]] та іншими нагородами.
На початку 1945 частина була перекинута під [[Варшава|Варшаву]], звідки рушила на [[Данціґ]]. Перемогу зустрів у [[Берлін]]і в званні [[Гвардія|гвардії]] [[сержант]]а.
 
За проявлену на війні мужність нагороджено орденами [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни]] I ступеня, [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]], двома медалями «[[Медаль «За відвагу»|За відвагу]]», медалями «[[Медаль «За оборону Ленінграда»|За оборону Ленінграда]]», [[Медаль «За визволення Варшави»|«За визволення Варшави»]], [[Медаль «За взяття Берліна»|«За взяття Берліна»]] та іншими нагородами.
 
== Повоєнний період ==
Після [[Демобілізація (військова справа)|демобілізації]] у листопаді 1945 поступив на історичний факультет [[Ленінградський університет|Ленінградського Державного університету]]. Тодішній ректор Мавродін дозволив Нікуліну, що запізнився до вступної компанії, здати іспити. Під час навчання особливий вплив на нього справив історик мистецтва, художній критик та мистецтвознавець [[Пунін Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Пунін]].
 
Під час навчання особливий вплив на нього справив історик мистецтва, художній критик та мистецтвознавець [[Пунін Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Пунін]]. Микола Нікулін виявився серед небагатьох студентів, хто наважився підтримати вчителя в найважчий для нього період. Починаючи з 4-го курсу університету долучався до роботи в Державному Ермітажі в якості [[екскурсовод]]а. У 1950 з відзнакою закінчив університет.
 
== Робота в Ермітажі та творча діяльність ==
Рядок 74 ⟶ 72:
 
== Публікації ==
М.М. Нікулін — автор понад 160 статей, книг, каталогів, підручників та навчальних посібників<ref name="imwerden">[http://www.imwerden.info/belousenko/wr_Nikulin.htm imwerden.info]</ref>. Найбільш важливіДеякі серед них:
 
* «Деталі Картин Ермітажу. Пейзаж в Західноєвропейській Живопису XV-XVI століть» (1959)
* «Нотатки про творчість [[Пітер Брейгель старший|Пітера Брейгеля Старшого]]» (1961)
* Рогир«[[Рогір фанван дер Вейден]]. [[Євангеліст Лука|Лука]], який малює Мадонну» (1964)
* «НідерландськеНідерландський мистецтвоживопис XV-XVI століть в Ермітажі». (нарисНарис-путівник) (1973)
* «Золоте століття нідерландського живопису» (1981)
* «Нідерландське мистецтво XV-XVI століть в музеях СРСР» (1987)
* «Німецьке мистецтво в Ермітажі» (1987)
* «Антон Рафаель Менгс» (1989)
* «Німецька та австрійська живопис XV - XVIII століть». Ермітаж (1989)
* «Якоб Філіпп Хаккерт» (1998)
 
ЙогоТакож його перу належать численні статті у наукових журналах різних країн.
 
== Книга «Воспоминания о войне» ==
Рядок 95 ⟶ 94:
В кінці 1990-х років фрагменти книги опублікував петербурзький військово-історичний журнал «Новый Часовой». Тяжко хворий Нікулін, незважаючи на вмовляння близьких та колег, категорично відмовлявся публікувати її повністю. Пізніше він погодився і Ермітаж у 2007 та 2008 раках випустив мемуари двома малими тиражами. Незважаючи на це, книга справила в суспільстві враження бомби, що розірвалася<ref name="Яблуко">[http://www.yabloko.ru/publications/2009/05/08_1 Сайт Партії Яблуко]</ref>.
 
{{цитата|''...тихий і витончений професор, виступає як жорсткий та жорстокий мемуарист. Він написав книгу про Війну. Книгу сувору й страшну. Читати її боляче. Боляче тому, що в ній дуже неприємна правда. Істина про війну складається з різних правд. Вона в кожного своя. В кого — радісна, в кого — трагічна, в кого — повна божественного сенсу, в кого — банально порожня. Але для того, щоб нести людям свою особисту правду, треба мати на це право.''|30|Михайло Борисович Піотровський{{#tag:ref|[http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f2/Piotrovsky%2C_Mikhail.jpg?uselang=ru Михайло Борисович Піотровський] ({{lang-ru|Михаил Борисович Пиотровский}}; нар. 9 грудня 1944, [[Єреван]], [[Вірменська РСР]])&nbsp;— радянський та російський вчений-[[сходознавець]], директор [[Державний Ермітаж|Державного Ермітажу]].|group="<small>Вн.</small>"}}, із передмови до 2-го видання «Воспоминания о войне». Видавництво Державного Ермітажу<ref name="belousenko">[http://www.belousenko.com/books/nikulin/nikulin_vojna.htm Сайт «Електронна бібліотека Олександра Білоусенко»]</ref>}}
 
== Останні роки ==
Рядок 126 ⟶ 125:
* [http://corporatelie.livejournal.com/10118.html livejournal]
* «Воспоминания о войне». Правда російського солдата [http://www.istpravda.com.ua/reviews/2011/05/16/38661/ Українська правда, Історична правда]
* [http://newvv.net/politics/ukraine/223069.html «Правда про війну окопника Ніколая Нікуліна» Високий Вал»]
* [http://ftii.artspb.net/index.php/about/person/41-levinson Володимир Францевич Левінсон-Лессінг (1893-1972)] Нікулін М.М.
 
=== Література ===
* [http://www.belousenko.com/books/nikulin/nikulin_vojna.htm Николай Николаевич Никулин «ВОСПОМИНАНИЯ О ВОЙНЕ»] 2-е издание. СПб. Издательство Государственного Эрмитажа. 2008
* [https://www.google.com.ua/search?hl=uk&tbo=p&tbm=bks&q=inauthor:%22Nikola%C4%AD+Nikolaevich+Nikulin%22&source=gbs_metadata_r&cad=2&gws_rd=ssl#q=inauthor%3A%22Nikola%C4%AD+Nikolaevich+Nikulin%22&hl=uk&tbm=bks&start=0 Деякі роботи]
 
=== Фільми ===
* [http://www.youtube.com/watch?v=TDrP1Of1zO4 «Історія музею. Микола Миколайович Нікулін»]. Фільм з авторської програми М.Б. Піотровського «Мій Ермітаж». YouTube
* [https://www.google.com.ua/search?hl=uk&tbo=p&tbm=bks&q=inauthor:%22Nikola%C4%AD+Nikolaevich+Nikulin%22&source=gbs_metadata_r&cad=2&gws_rd=ssl#q=inauthor%3A%22Nikola%C4%AD+Nikolaevich+Nikulin%22&hl=uk&tbm=bks&start=0 Деякі роботи]
 
{{Портал|Мистецтво}}