Відкрити головне меню

Зміни

19 байтів вилучено ,  5 років тому
стильові правлення, оформлення
| Ім'я = Петро Війтович
| Оригінал імені = {{lang-pl|Piotr Wójtowicz}}
| Фото =
| Ширина =
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
| Дата народження = [[10 червня]] [[1862]]
| Місце народження = [[Перемишль]]
| Дата смерті = [[1936]](?)
| Місце смерті = [[Львів]]
| Національність =
| Громадянство =
| Жанр =
| Навчання =
| Напрямок =
| Роки творчості =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Працював у містах = [[Львів]]
| Основні роботи =
| Нагороди =
| Сайт =
}}
{{Othernames|Войтович}}
 
* Мідні скульптури роботи Войтовича, які прикрашають [[Львівський державний академічний театр опери та балету|Львівську Оперу]]. Це «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії» — надзвичайно виразні і динамічні фігури на фронтоні театру, ряд скульптур його авторства прикрашає інтер'єр театру.
* Фронтон [[Залізничний вокзал (Львів)|головного вокзалу Львова]] прикрашає скульптурна композиція роботи Войтовича, що символізує Львів і Залізницю.
* [[статуя]] Св. Флоріана, патрона пожежників, яка прикрашає [[фронтон]] головного штабу львівських пожежників на вул. Підвальній, 6;
* шість алегоричних скульптур (нині майже зруйнованих) на фасаді будинку Ландау ([[Вулиця Дорошенка (Львів)|вул. Дорошенка]], 19);
* [[барельєф]]и «Мистецтво» та «Праця» над входом до Залізничного технікуму (вул. [[Вулиця Снопківська (Львів)|Снопківська]], 47),
* низка скульптур у [[Латинська катедра|Латинському кафедральному соборі]] у Львові тощо.
* Скульптурна композиція «Розп'яття» на головному фасаді [[Церква святих Ольги і Єлизавети|костьолу св. Єлизавети]] (нині церква св. Єлизавети та Ольги) на пл. Кропивницького у Львові. Оздобленню цього храму Войтович приділяв особливу увагу, оскільки мешкав неподалік. Виконав два бічні вівтарі&nbsp;— св. Йосифа із зображенням дитяти Ісуса, який подає Йосифові вирізьбленого хреста, Матері Божої в алегоричному образі «Під Твою Оборону».<ref>Ołtarze dla kościoła św. Elżbiety // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— 5 listopada 1913.&nbsp;— №&nbsp;253.&nbsp;— S. 3.</ref> Більшість внутрішніх оздоблень храму була знищена за радянських часів (зокрема [[вівтар]] св. Йосипа), але залишилась ще одна його робота&nbsp;— [[необароко]]вий [[амвон]].
 
Ймовірно до його праць належать:
* скульптури у нішах другого поверху на фасаді колишнього Пасажу Феллерів (проспект Свободи, 35),
* [[атлант]]и при вході до житлового будинку на вул. Грабовського, 11.
* У Національному Музеї зберігається скульптура Войтовича «Муза».
 
== За межами Львова ==
* Чотири кінних фігури австрійських фельдмаршалів Л. фон Дауна, Ґ. фон Ляудона, О. Ф. фон Трауна та Л. &nbsp;А. &nbsp;Кевенгуллера для віденського пам”ятникапам'ятника імператриці Марії Терезії (1885).
* Невільник. Гіпс. Срібна медаль в Академії мистецтв у Відні. Національний музей у Кракові (1885).
* Персей з головою Медузи. Бронзовий відлив композиції знаходиться в Національному музеї у Кракові (1886-18871886–1887).
* Фігури св. [[Іван Богослов|Івана Євангеліста]] та св. Йосипа із каррарського мармуру для Тернополя (1911). Знищені під час Другої світової війни.
* Шістьдесят Шістдесят алегоричних та міфологічних фігур для парку та палацу нафтового промисловця та міністра Владисава Длугоша в Сярах біля [[Горлиці|Горлиць]] (1912, Польща)
* Пам'ятник Янові Кілінському в Стрию (1929). Не зберігся.
 
== Джерела ==
* {{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.]], [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович&nbsp;Л.]]|частина = Войтович Петро |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького та І.&nbsp;Підкови|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007|том = 1|сторінки = 421|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-68-8|тираж = }}.
* ''Сьомочкін&nbsp;І.'' Невідомі твори Петра Війтовича на одній з Львівських кам'яниць // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 114—117114–117.
* ''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska.&nbsp;— Warszawa : Neriton, 2007.&nbsp;— S. 122—130122–130.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.
 
== Посилання ==
Анонімний користувач