Довге (Хустський район): відмінності між версіями

У Довгому з кінця XIX століття проживає невелика компактна група циган румунського походження, так званих лінгурарів ({{lang-ro|lingura}}&nbsp;— ложка) або циган-ложкарів, які сповідують християнcтво східного обряду<ref name="волохи">Удлер Рубин. Архаизмы и новообразования, обусловленные аллогенной языковой средой, в говоре носителей восточнороманской речи Закарпатской области // Культура и быт населения украинских Карпат. Материалы республиканской конференции. — Ужгород, 1973. — С. 282—285</ref>. Самоназва довжанських лінгурарів&nbsp;— «волохи», а довжани вживають назву «токар́і», рідше&nbsp;— «білі цигани». Більшість з них мають негроїдні риси&nbsp;— смуглу шкіру, широке обличчя, плаский та широкий ніс з великими крилами та ніздрями. Як і сто років тому, зараз довжанські волохи займаються виробництвом дерев'яних корит, ночов, ложок. В обробці дерева за допомогою простих інструментів вони досягли надзвичайної майстерності. Начастіше серед довжанських волохів зустрічаються прізвища Олаг ({{lang-hu|olah}}&nbsp;— румун) та Сас ({{lang-hu|szász}}&nbsp;— сакс, трансільванський саксонець)<ref name="волохи" />. Ця етнічна група компактно проживає в районі села, що носить назву Чищаник. В середовищі волохів Довгого спостерігаютья сильні процеси асиміляції та деградація в плані етноідентичності. Циганська мова ними втрачена&nbsp;— між собою спілкуються на архаїчному діалекті румунської<ref name="волохи" />. Також ця етнічна группа не ідентифікує себе, як роми чи цигани та не контактує з місцевою ромською громадою. Під час перепису населення зафіксовані як «українці»<ref>Зан Михайло. Методологія визначення статусу етнічних спільнот в Україні: реалії, проблеми, перспективи / М. Зан // Вісник Львівського університету: Сер.: філософсько-політологічні студії. — 2011. — Вип.1. — С. 204-210.</ref>.