Вікіпедія

Amnesty International: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення, оформлення
Рядок 21:
 
|мітка3 = Штаб квартира
|текст3 = Міжнародний секретаріат - — Лондон, Великобританія
 
|мітка4 = Генеральний секретар
Рядок 27:
 
|мітка5 = Гасло
|текст5 = «Краще запалити свічку, ніж проклинати темряву»
 
|мітка6 = Веб-сайт
Рядок 36:
}}
 
'''«Amnesty International»''' (також відома як Amnesty, AI, Міжнародна амністія)&nbsp;— [[Неурядова організація|неурядова організація]], заснована у Великобританії у 1961 році, що має на меті “проведення«проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень [[права людини|прав людини]], а також допомогу тим, чиї права вже були порушені”порушені»<ref name ="Статут Amnesty International"> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/node/21|title= Статут Amnesty International|publisher=Amnesty International}} </ref>.
 
Amnesty International –&nbsp;— всесвітній рух понад 3 &nbsp;млн. людей <ref name="Про Amnesty International"> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/node/64|title= Про Amnesty International|publisher=Amnesty International}} </ref>, що привертають увагу до порушення загальновизнаних прав кожної людини та виступають за дотримання міжнародних стандартів. До завдань організації входить мобілізація громадськості з метою чинення тиску на осіб, що порушують права людини. За свою роботу Amnesty International удостоєна [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]], а також премії ООН в області прав людини.
 
== Історія ==
 
=== Історія заснування ===
[[Файл:Amnesty International Sections 2005.svg‎|thumb|right|300px|Секції Міжнародної Амністії у світі, 2005]]
Amnesty International була заснована у липні 1961 року у Лондоні англійським юристом Пітером Бененсоном. У листопаді 1960 року, читаючи газету, його увагу привернула історія двох португальських студентів, яких засудили до семи років позбавлення волі за те, що вони підняли тост «За свободу». Ця історія настільки обурила Бененсона, що він вирішив написати статтю, яка отримала назву «Забуті в’язнів'язні» <ref name= "The Forgotten Prisoners">{{cite web|url=http://www.amnestyusa.org/about-us/amnesty-50-years/peter-benenson-remembered/the-forgotten-prisoners-by-peter-benenson|title=The Forgotten Prisoners|publisher=Peter Benenson}}</ref>. Матеріал привернув увагу читачів до становища людей, яких «ув’язнилиув'язнили, катували і стратили тільки за те, що їхні думки та релігійні погляди були неприйнятними для влади» <ref name= "The Forgotten Prisoners">{{cite web|url=http://www.amnestyusa.org/about-us/amnesty-50-years/peter-benenson-remembered/the-forgotten-prisoners-by-peter-benenson|title=The Forgotten Prisoners|publisher=Peter Benenson}}</ref>, інакше кажучи –&nbsp;— до порушення урядами статей 18 та 19 Загальної декларації прав людини. Публікація ознаменувала початок кампанії «Appeal for Amnesty 1961» (Кампанія за амністію 1961). Її мета полягала у мобілізації суспільної думки на захист тих, кого Бененсон назвав в’язнямив'язнями сумління. Звернення «Appeal for Amnesty 1961» передрукувало багато міжнародних газет. У тому ж році з’явиласьз'явилась книга Бененсона під назвою «Persecution 1961» («Переслідування 1961»), в якій розповідалось про декількох в’язнівв'язнів сумління. У липні 1961 року ініціатори кампанії вирішили, що звернення «Appeal for Amnesty 1961» складе основу постійно діючої організації.
30 вересня 1962 року організація отримала офіційну назву Amnesty International.
 
===1961-1999 1961–1999&nbsp;рр. ===
Першими кроками у діяльності організації стало створення бібліотеки документів про в’язнівв'язнів сумління, а також заснування «Мережі трьох», через яку кожна група Amnesty International, яких на початку діяльності нараховувалося 7, взяла під свою опіку трьох в’язнівв'язнів із різних географічних і політичних регіонів, наголошуючи на неупередженості роботи групи.
До середини 1960-х років глобальна присутність Amnesty International збільшилася, тому було засновано Міжнародний секретаріат та Міжнародний виконавчий комітет. Ці органи створювалися для керівництва національними підрозділами Amnesty International, тобто секціями, що з'явилися у ряді країн. Міжнародний рух став узгоджувати основоположні принципи і методи своєї роботи.
 
Діяльність Amnesty International, а також її вплив стали помітними і в міжурядових організаціях: ще до кінця 1960-х років організація отримала статус консультанта при [[ООН|ООН]], [[Рада Європи|Раді Європи]] та [[ЮНЕСКО|ЮНЕСКО]].
У 1970х роках організація продовжила захищати [[в'язень сумління|в'язнів сумління]] і одночасно розширювала сферу своєї діяльності, до якої увійшли проблеми справедливості судового розгляду та протидії тривалим термінам утримання під вартою без передачі справ до суду. Особливу увагу приділяли питанням недопущення використання тортур до ув'язнених. У 1977 році Amnesty International отримала [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за «внесок у забезпечення умов для свободи, справедливості, а отже, і миру у світі». А наступного року організації було присуджено премію ООН у галузі прав людини за «значні внески у галузь прав людини».
Кількість членів Amnesty International зросла з 15 000 осіб в 1969 році до 200 000 у 1979.
У 1980-х роках організація продовжувала відстоювати права в'язнів сумлінняісумління боротися з [[тортури|тортурами]]. У світі з’явилисяз'явилися нові проблеми, включаючи позасудові страти; видачі людей з однієї країни в іншу військовими, спецслужбами і поліцією; політичні вбивства та зникнення, що становили інтерес для AI. До кінця десятиліття відмітилася тенденція збільшення кількості [[біженці|біженців]]в у всьому світі –&nbsp;— проблема, що також турбувала Amnesty International.
 
Крім другої за рахунком кампанії проти тортур, що відбулася у першій половині десятиліття, ще однією масштабною кампанією 1980- х років став тур «Human Rights Now!» ( Права людини -&nbsp;— зараз!). У ньому взяли участь багато відомих музикантів і гуртів того часу, які виступали на концертах на честь 40-ї річниці прийняття [[Загальна декларація прав людини|Загальної декларації прав людини]].
 
У 1990-х роках Amnesty International продовжувала розвиватися під керівництвом Генерального секретаря П'єра Сані (уродженця Сенегалу). AI як і раніше займалася широким спектром питань і не залишалася осторонь від світових подій.
Amnesty International була змушена відреагувати на порушення прав людини , що відбуваються в умовах розростання збройних конфліктів у таких країнах та регіонах, як [[Ангола|Ангола]], [[Східний Тимор|Східний Тимор]], [[Перська затока|Перська затока]], [[Руанда|Руанда]], [[Сомалі|Сомалі]] і територія колишньої [[Югославія|Югославії]].
Зокрема, Amnesty International, звертала увагу на порушення прав певних категорій людей, у тому числі біженців, представників расових, етнічних і релігійних меншин, жінок, а також страчених і засуджених до [[смертна кара|смертної кари]]. Кампанія та звіт, приурочені цим проблемам, довели, що Amnesty International, висвітлюючи гострі питання і організовуючи кампанії, залишається вірною основоположним принципам своєї діяльності.
 
На міжурядовому рівні Amnesty International виступала за створення посади Верховного комісара ООН з прав людини (заснована в 1993 році) і [[Міжнародний кримінальний суд|Міжнародного кримінального суду]] (заснований у 2002 році).
 
=== Організація сьогодні ===
Після 2000 року Amnesty International включила до порядку денного виклики, які принесла із собою [[глобалізація|глобалізація]] і наслідки терористичної атаки на США [[Терористичний акт 11 вересня 2001 року|11 вересня 2001 року]]. Проблема глобалізації викликала значні зміни в політиці організації. Сфера її діяльності розширилася і тепер охоплювала економічні, соціальні та культурні права. Раніше організація відмовлялася від роботи в цьому напрямку. Amnesty International порахувала подібні зміни в роботі вкрай важливими не тільки у зв'язку з посиленням принципу неподільності всіх прав людини, який пропагує організація, але і з причини зростаючого впливу комерційних підприємств і підриву суверенності багатьох держав в результаті глобалізації.
 
У першій половині нового десятиліття, Amnesty International також звернула свою увагу на насильство щодо жінок, контроль за світовою торгівлею зброєю, занепокоєнням щодо ефективності ООН і припинення тортур. Разом зі своїми членами, яких до 2005 року нараховувалося близько двох мільйонів, Amnesty International продовжила також роботу зі звільнення в'язнів сумління.
 
Після активної кампанії Amnesty International та її партнерів по Всесвітній коаліції проти смертної кари, [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральна Асамблея ООН]] вперше в історії прийняла резолюцію, що закликала до введення всесвітнього мораторію на смертну кару.
 
У 2008 році Amnesty International розпочала нову масштабну кампанію «Вимагаємо гідності», темами якої є материнська смертність, нетрі, відповідальність корпорацій та встановлення прав людини як закону. Теми кампанії засновані на Цілях Розвитку Тисячоліття 2000.
У 2010 році новим Генеральним секретарем Amnesty International став Саліл Шеті, а кількість активістів, прихильників підписантів та членів Amnesty International перевищила 3 &nbsp;млн людей у більш ніж 150 країнах у всьому світі.
У рамках святкування своєї 50-ї річниці у 2011 році, Amnesty International виголосила тост за свободу, згадавши історичний момент свого заснування. А у всьому світі продовжуються акції щодо смертної кари, свободи самовираження, репродуктивних прав, міжнародної справедливості та зупинення корпоративних зловживань.
 
== Цілі та принципи ==
Бачення Amnesty International –&nbsp;— це світ, у якому кожна людина користується усіма правами, закріпленими у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних стандартах із прав людини.
 
Місія Amnesty International –&nbsp;— провадити дослідження та дії, спрямовані на попередження та припинення серйозних порушень цих прав.
Цінності Amnesty International -&nbsp;— міжнародна солідарність, ефективні дії на захист окремих жертв, глобальне охоплення, універсальність та неподільність прав людини, неупередженість та незалежність, демократія та взаємна повага.
 
Важливу роль у позиції Amnesty International має відношення до насильства. Якщо [[політичний в'язень|політичний в'язень]] після справедливого розгляду справи засуджений за дії, пов'язані з насильством, то Amnesty International не вимагає його звільнення.
 
При цьому Amnesty International не висловлюється з приводу питання про виправданість насильства в конкретних обставинах. Слід вказати, що Amnesty International не є принциповим противником використання насильства для досягнення політичних цілей у всіх випадках, оскільки в преамбулі Загальної декларації прав людини говориться, що "«необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися, в якості останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення "».
Amnesty International не підтримує і не засуджує загалом застосування насильства опозиційними групами, так само як і не підтримує і не засуджує дії влади, що здійснюють збройну боротьбу з озброєними опозиційними рухами. Однак Amnesty International закликає як представників влади, так і збройні опозиційні групи дотримуватися певних необхідних гуманітарних принципів. Якщо опозиційна група катує чи вбиває полонених, захоплює заручників або здійснює навмисні вбивства невинних людей, то Amnesty International засуджує такі дії.
 
== Основні напрямки діяльності ==
Amnesty International працює за сімома головними напрямками:
 
* права жінок,
Рядок 102:
* скасування смертної кари,
* права біженців,
* права в'язнів совісті,
* захист людської гідності.
 
Зокрема, організація переслідує такі конкретні цілі: скасування смертної кари; припинення позасудових страт та зникнень; забезпечення відповідності умов утримання у в'язницях міжнародним стандартам в галузі прав людини; гарантування своєчасних і справедливих судових розглядів у справах всіх політичних ув'язнених; гарантування безкоштовнуоїосвітибезкоштовної освіти дітям у всьому світі; боротьба з безкарністю через органи судово-правової системи; припинення вербування та використання дітей-солдатів; звільнення всіх в'язнів сумління; зміцнення економічних, соціальних та культурних прав знедоленого населення; захист інтересів правозахисників; заохочення релігійної терпимості; припинення тортур та нелюдського ставлення; кінець незаконним вбивствам в умовах збройних конфліктів і захист прав біженців , мігрантів та шукачів притулку.
 
На тлі глобальної фінансово-економічної кризи, з травня 2009 року Amnesty International розпочала нову кампанію "«За гідне ставлення! "». Її мета -&nbsp;— покласти край бідності в усьому світі, домогтися визнання та захисту прав бідних. Ця кампанія зачіпає всі людські права, оскільки саме сукупність порушень громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав веде до бідності та її посилення.
При цьому, робота Amnesty International націлена не тільки на уряди, а й на неурядові організації та приватних осіб (недержавних суб'єктів).
 
Для досягнення перерахованих цілей Amnesty International виробила ряд методів, що дозволяють домогтися широкого розголосу інформації та мобілізувати громадську думку. Однією зі своїх найсильніших сторін організація вважає публікацію неупереджених , достовірних доповідей. Мобілізація громадської думки може здійснюватися у формі кампаній на захист конкретних осіб , кампаній по країні або тематичних кампаній.
 
При цьому застосовуються різноманітні методи, такі як прямі звернення (наприклад, написання листів), робота зі ЗМІ, привернення уваги громадськості та демонстрації. Нерідко збір коштів стає невід'ємною частиною кампаній.
Рядок 116:
У ситуаціях, що вимагають її невідкладного уваги, Amnesty International заохочує до дії учасників діючих мереж акцій термінової допомоги або кризових мереж; в інших випадках вона вдається до допомоги своїх членів. На думку організації, однією з найсильніших її сторін є численні людські ресурси.
 
== Структура організації ==
Здебільшого, Amnesty International складається з добровольців, проте в організації працює невелике число фахівців, праця яких оплачується. У країнах, де присутність Amnesty International найбільш помітна, члени організовуються в секції. Секції координують основну роботу організації, в якій, як правило, бере участь дуже багато членів (деякі з них об'єднуються в групи), а також роботу фахівців . У кожній секції є правління. У 2005 році в світі налічувалося 52 секції AI. Також існують структури, тобто організації, які в майбутньому можуть стати секціями. Вони також координують основну роботу, проте мають менш чисельний членський склад і невелику кількість співробітників. У тих країнах , де поки немає секцій або структур Amnesty International, бажаючіохочі можуть стати міжнародними членам.
 
Існує ще дві моделі структурної організації : міжнародні мережі (вони займаються певними темами або мають конкретне призначення) та афілійовані групи, які виконують ту ж роботу, що і групи в секціях, але самостійно.
 
Інтереси згаданих вище організацій представляє Міжнародний рада, яку очолює голова. Члени секцій та структур вправі призначати до Ради одного або кількох представників залежно від чисельності членського складу. Міжнародна рада вправі запрошувати на засідання представників міжнародних мереж та інших осіб, однак право голосу при цьому зберігається тільки за представниками секцій та структур. Функція Міжнародної ради полягає в тому, щоб призначати склад внутрішніх керівних органів, забезпечувати їх підзвітність і визначати напрямок діяльності руху. Засідання Міжнародної ради проходять раз на два роки.
Міжнародний виконавчий комітет (МІК) під керівництвом голови складається з восьми членів і завідуючого казною МІК. Склад МІК обирається Міжнародною радою, інтереси якої він представляє. Засідання комітету проходять два рази на рік. Роль Міжнародного виконавчгоговиконавчого комітету полягає в тому, щоб приймати рішення від імені Amnesty International, реалізовувати стратегічні плани, вироблені Міжнародною радою, та стежити за дотриманням статуту організації .
 
Міжнародний секретаріат (МС) відповідає за діяльність Amnesty International і управління її повсякденними справами. Керують міжнародним секретаріатом МІК і Міжнародна рада . У МС працюють приблизно 500 фахівців ; його очолює Генеральний секретар . МС здійснює кілька робочих програм в таких напрямках , як міжнародне право і організації , дослідження , кампанії , мобілізація і комунікація. З дня заснування МС в середині 1960-х років його офіс знаходиться в Лондоні.
 
Міжнародна амністія фінансується в основному за рахунок внесків і пожертвувань своїх членів у різних країнах світу. Організація не приймає фінансової допомоги від урядів і урядових організацій.
==Amnesty International в Україні==▼
 
▲== Amnesty International в Україні ==
===Загальна інформація===▼
Перша група Amnesty International в Україні з’явилася 24 березня 1991 року в м. Дрогобичі [[Львівська область|Львівської області]]. Її організував, а пізніше очолив [[Маринович Мирослав|Мирослав Маринович]], відомий український правозахисник та в’язень сумління у минулому. Впродовж усього часу своєї діяльності в Україні Amnesty International спрямовувала зусилля на захист конкретних в’язнів сумління в різних країнах світу,захист прав біженців, відстоювання рівності та боротьбу з проявами дискримінації у суспільстві. Крім того, в Україні організація вела інформаційно-просвітницьку діяльність про права людини, у тому числі в навчальних закладах, привертала уваги широкої громадськості до проблем порушення та нехтування правами людини у різних регіонах світу, спонукала до участі в правозахисному русі та відстоюванні загальноприйнятих норм та стандартів прав людини. Зокрема, організація успішно провела кампанію за скасування смертної кари в Україні. ▼
 
▲=== Загальна інформація ===
Прихильники та члени Amnesty International в Україні брали активну участь у всесвітніх кампаніях Amnesty International: на захист релігійної свободи (1993 р.), проти “зникнень” і політичних вбивств (1994 р.), на захист прав жінок (1995 р.), проти порушень прав людини в Китаї (1996 р.), проти порушень прав людини в Туреччині (1996-1997рр.), на захист прав біженців (1997 р.), по відзначенню 50- та 60- річчя Загальної Декларації прав людини (1998 та 2008 р. р.), проти порушень прав людини в США та по захисту прав дітей (1999 р.), проти порушень прав людини в Саудівській Аравії та проти тортур (2000 – 2002 рр.), проти порушень прав людини в Російській Федерації (30.10.02-30.12.03), проти насильства над жінками (2004-2006 р.р.), кампанія «Вимагаємо гідності» (з 2008р). Міжнародна Амністія в Україні лобіює уряд України для беззастережної ратифікації Україною міжнародних угод.▼
▲Перша група Amnesty International в Україні з’явиласяз'явилася 24 березня 1991 року в м. Дрогобичі [[Львівська область|Львівської області]]. Її організував, а пізніше очолив [[Маринович Мирослав|Мирослав Маринович]], відомий український правозахисник та в’язеньв'язень сумління у минулому. Впродовж усього часу своєї діяльності в Україні Amnesty International спрямовувала зусилля на захист конкретних в’язнівв'язнів сумління в різних країнах світу, захист прав біженців, відстоювання рівності та боротьбу з проявами дискримінації у суспільстві. Крім того, в Україні організація вела інформаційно-просвітницьку діяльність про права людини, у тому числі в навчальних закладах, привертала уваги широкої громадськості до проблем порушення та нехтування правами людини у різних регіонах світу, спонукала до участі в правозахисному русі та відстоюванні загальноприйнятих норм та стандартів прав людини. Зокрема, організація успішно провела кампанію за скасування смертної кари в Україні.
 
===Основні напрямки діяльності (з 2011 року)===▼
▲Прихильники та члени Amnesty International в Україні брали активну участь у всесвітніх кампаніях Amnesty International: на захист релігійної свободи (1993 &nbsp;р.), проти “зникнень”«зникнень» і політичних вбивств (1994 &nbsp;р.), на захист прав жінок (1995 &nbsp;р.), проти порушень прав людини в Китаї (1996 &nbsp;р.), проти порушень прав людини в Туреччині (1996-1997рр1996–1997&nbsp;рр.), на захист прав біженців (1997 &nbsp;р.), по відзначенню 50- та 60- річчя Загальної Декларації прав людини (1998 та 2008 &nbsp;р. р.), проти порушень прав людини в США та по захисту прав дітей (1999 &nbsp;р.), проти порушень прав людини в Саудівській Аравії та проти тортур (2000 – 2002 2000–2002&nbsp;рр.), проти порушень прав людини в Російській Федерації (30.10.02-30.12.03), проти насильства над жінками (2004-2006 2004–2006&nbsp;р.р.), кампанія «Вимагаємо гідності» (з 2008р2008&nbsp;р). Міжнародна Амністія в Україні лобіює уряд України для беззастережної ратифікації Україною міжнародних угод.
 
▲=== Основні напрямки діяльності (з 2011 року) ===
 
==== Кампанія «Зупинимо тортури в Україні» ====
Метою кампанії є покласти край катуванням та іншим видам жорстокого поводження з боку міліції. У своїх звітах організація визначила рад причин тортур у міліції. Серед них, вона назвала:
* критерії оцінки їх роботи, згідно з якими міліціонери мають розкрити максимальну кількість злочинів; а отже, за допомогою жорстокого поводження міліціонери вибивають зізнання;
* корупція -&nbsp;— катуючи, міліціонери вимагають гроші в родичів жертви;
* безкарність. Організація наголошує, що існуюча система, де прокурори відповідальні за розслідування скарг про порушення прав людини працівниками міліції, не працює.
Amnesty International закликає владу України створити новий незалежний орган для розслідування скарг про катування міліціонерами <ref name="Кампанія "Зупинимо тортури в Україні!""> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/node/81|title=Кампанія "Зупинимо тортури в Україні!"|publisher=Amnesty International}} </ref>.
 
==== Кампанія «За права людини в Білорусі» ====
Amnesty International в Україні та інші правозахисні організації закликають Президента та Парламент Республіки Білорусь негайно ввести мораторій на винесення та виконання смертних вироків, що стане першим кроком на шляху до повного скасування смертної кари в країні <ref name="Кампанія "За скасування смертної кари в Білорусі"> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/petition-belarus|title=Кампанія "«За скасування смертної кари в Білорусі"»|publisher=Amnesty International}} </ref>.
 
==== Кампанія «Подолаємо дискримінацію в Європі» ====
Amnesty International в Україні підтримує Прайди у східній та центральній Європі, зокрема і в Україні, щоб забезпечити реалізацію права на самовираження та мирні збори представників [[ЛГБТ|ЛГБТ]] спільноти <ref name="Кампанія "Подолаємо дискримінацію в Європі!""> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/node/82|title=Кампанія "«Подолаємо дискримінацію в Європі!"»|publisher=Amnesty International}} </ref>.
 
==== Робота над індивідуальними справами ====
 
===== Мережа акцій термінової допомоги =====
Акції термінової допомоги (Urgent Actions) оголошуються задля допомоги жертвам порушень прав людини та вимагають оперативних дій якомога більшої кількості людей. Вони були розроблені як засіб швидкого реагування за умов, коли страта, тортури та «зникнення» найбільш вірогідні. Невідкладні заходи застосуються щодо затриманих або ув’язненихув'язнених, які потребують медичної допомоги, якщо їх катують або якщо умови утримання під вартою загрожують їх життю.
Здійснення тиску на відповідальних осіб та органи влади шляхом одночасного надсилання петицій зі всього світу Amnesty International допомагаєте рятувати життя, зупиняючи застосування тортур та інших форм жорстокого поводження, запобігаючи виконанню смертних вироків, захищаючи від переслідувань захисників прав людини, надаючи змогу отримати доступ до медичної допомоги та справедливого судочинства, сприяючи недопущенню інших жахливих порушень прав людини <ref name="Акції термінової допомоги"> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/node/47|title=Акції термінової допомоги|publisher=Amnesty International}} </ref>.
 
===== «Марафон написання листів» =====
Марафон написання листів <ref name="Марафон написання листів"> {{cite web|url=http://amnesty.org.ua/marathon2012|title=Марафон написання листів|publisher=Amnesty International}}</ref> –&nbsp;— це щорічний захід Amnesty International, який зазвичай відбувається до [[День прав людини|Дня прав людини]] (10 грудня). В рамках цього заходу люди у всьому світі одночасно пишуть листи на захист конкретних осіб, чиї права порушені, та на знак солідарності з ними.
Листи пишуть, щоб приділити трохи більше уваги й часу тим, хто цього потребує, та щоб показати небайдужість. Також, таким чином організація здійснює тиск на уряди країн, де відбуваються порушення прав людини. За допомогою Марафону люди висловлюють солідарність із жертвами порушень прав людини та намагаються реально змінити людські долі.
Ідея марафону народилася у Варшаві, у місцевій групі Amnesty International. З часом, марафон став всесвітньою акцією, яка щороку проходить у ряді країн Західної Європи, США і навіть в Новій Зеландії і на Бермудах.
 
== Нагороди і визнання організації ==
* [[Нобелівська премія миру|Нобелівська премія миру]] (1978).
* [[Премія Улофа Пальме|Премія Улофа Пальме]] (1991).
 
== Посилання ==
* [http://www.amnesty.org Веб-сторінка організації]
* Веб-сторінка організації: http://www.amnesty.org
* Секція Міжнародної Амністії в Україні:
*: веб-сторінка: [http://www.amnesty.org.ua веб-сторінка]
*: Адреса: PO Box 60, Kyiv-15, 01015 UKRAINE
*: тел.:+38-044-272-2842; факс: +38-044-272-2842
*: e-mail: info@amnesty.org.ua
 
== Примітки ==
{{reflist}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Amnesty_International