Пластилінова ворона: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
| Сайт =
}}
'''«Пластилінова ворона»''' - [[мультфільм|мультиплікаційний фільм]] [[1981 у кіно|1981]] [[Татарський Олександр Михайлович|Олександра Татарського]]: його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й {{нп3|Успенський Едуард Миколайович|Едуарда Успенського|ru|Успенский, Эдуард Николаевич}}Едуарда Успенського «А може, а може…».<ref name="И">{{книга
|автор = Сергей Капков.
|частина = Александр Татарский
Рядок 58:
 
== Техніка ==
Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії [[Київський палац дітей та юнацтва|Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва]]<ref>Згідно титрів у мультфільмі.</ref>, а частина «А може, а може…» виконана в техніці [[Пластилінова анімація|пластилінової анімації]]. Також усі частини містять фото- та відео- вставки.
 
== Сюжет ==
Рядок 66:
 
=== Гра ===
Ця частина мультфільму розповідає про [[{{нп3|дитячі ігри|дитячу гру]]|ru|УДетские игры}} з періодичним відкриванням і закриванням [[очі|очей]]. Усяк раз, відкриваючи очі, оповідач вражається яким-небудь новим побаченим деталям.
 
=== А може, а може… ===
Пародія на байку [[Крилов Іван Андрійович|Крилова]] «[[Ворона і Лисиця]]». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагаються згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу - навіть бегемот), а замість лисиці - спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:
{|bgcolor="shadow"
{|
|-
| ''Не стойте и не прыгайте,<br/>Не пойте, не пляшите<br/>Там, где идёт строительство<br/>Или подвешен груз.'' || ''Не стійте і не стрибайте,<br/>Не співайте, не танцюйте<br/>Там, де йде будівництво<br/>Або підвішений вантаж.''
Рядок 81:
| '''режисер || [[Олександр Татарський]]
|-
| '''сценарист || [[Олександр Татарський]]
|-
| '''художник-постановник || [[Ігор Ковальов]]
|-
| '''художники || [[Олена Косарєва]],<br />Олександр Татарський,<br />О. Распопов
|-
| '''оператор || [[Ернст Гаман]]
|-
| '''директор || Л. Варенцова
|-
| '''композитор || [[Григорій Гладков]]
|-
| '''звукооператор || [[Неллі Кудріна]]
|-
| '''редактор || [[Валерія Коновалова]]
|-
| '''ролі озвучували || [[Григорій Гладков]] (Про картини),<br/>Альоша Павлов иі [[Бронєвой Леонід БроньовийСергійович|Леонід Бронєвой]] (Гра),<br/>[[Лев Шимелов]] і [[Олександр Левенбук]] (А може, а може…)
|-
| '''монтажник || [[Любов Георгієва]]
|-
| '''тексти пісень (віршів) || [[Олександр Кушнер]] («Про картини»),<br/>[[Овсій Дріз]] («Гра»),<br/>[[Едуард Успенський]] («А може, а може…»)
|}
 
Рядок 110:
 
== Цензура ==
Мультфільм хотіли заборонити, оскільки він вийшов «ідеологічно безідейним». Врятували картину [[Ксенія Марініна]] й [[Ельдар Рязанов]], які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «[[Кінопанорама|Кінопанорами]]».<ref>{{cite web
| url = http://www.kp.ru/print/article/23640.3/48699/
| datepublished = 12 января 2006
| title = Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника
| url = http://www.kp.ru/print/article/23640.3/48699/
|date = 12 січня 2006
| title = Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника
| publisher = Комсомольская правда
|language ={{ref-ru}}
| accessdate = 11 декабря 2009
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65JZvOaU9
| description = Истории о том, как создавались известные мультфильмы
| archivedate = 2012-02-09
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65JZvOaU9
| accessdate = 11 декабрягрудня 2009
| archivedate = 2012-02-09
|postscript description = =Истории о том, как создавались известные мультфильмы
}}</ref>
 
Рядок 125 ⟶ 126:
* На створення мультфільму пішло близько 800 кг радянського [[пластилін]]у, який через бляклі кольори довелося розфарбовувати фарбами.
* Пісня третьої частини мультфільму спочатку мала звучати звичайним темпом, проте під час запису Татарський не простежив хронометраж звуку, через що замість необхідних 5 хвилин для створеної анімації вийшло 8 хвилин. Режисер не знав, як бути; поки не мали рішення, записали і голоси. У монтажній Татарський випадково почув, як відновлювався грамофонний запис виступу [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] - швидкість звучання була то швидше, то повільніше. Режисер поцікавився у реставратора, як це виходить. Технологія була проста - на тонвал котушкового [[магнітофон]]у намотувалася ізоляційна стрічка, через що плівка подавалася на відтворювальну головку швидше, і темп звучання також прискорювався. Зрозумівши, що в цьому вихід з виниклої ситуації, Олександр Татарський, заплативши реставраторові 70 рублів, стиснув 8-хвилинний запис до необхідних 5 хвилин, внаслідок чого пісня придбала своє знамените «мультяшне» звучання<ref>[http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc Открытие памятника Пластилиновой Вороне и Всемирный День Мультфильмов в Санкт-Петербурге!] Пресс-релиз multivision.ru, [http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:uVbFKZLwBjAJ:www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc+http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc&cd=1&hl=en&ct=clnk HTML-версия]</ref>.
* [[Бронєвой Леонід Сергійович|Леонід БроньовийБронєвой]] (разом з Олексою Павловим) заспівав у другій частині мультфільму («Гра») пісню «Закривати й відкривати очі».
* Основна частина мелодії в третій частині мультфільму («А може, а може…») - злегка змінений куплет ірландської народної пісні [[{{нп3|Whiskey in the Jar]]|«Whiskey in the Jar»|ru|Whiskey in the Jar}}, «бридж» ву її середній частині («Аж тут лисиця бігла, а може, і не бігла…»<ref>{{lang-ru|Но тут лиса бежала, а может, не бежала}}</ref>) - цитата пісні [[Джордж Харрісон|Джорджа Харрісона]] {{нп3|My Sweet Lord|«[[My Sweet Lord]]»|ru|My Sweet Lord}}. Мелодія також була використана в пісеньці молодшого міністра до х/ф «[[Казки старого чарівника]]».
* [[{{нп3|Успенський Едуард Миколайович|Едуард Успенський]]|ru|Успенский, Эдуард Николаевич}} в одному з телеінтерв'ю сказав, що текст про «А може то ворона…»<ref>{{lang-ru|А может быть ворона}}</ref> він написав всього за півгодини.
* Олександр Татарський спочатку хотів зробити мультфільм за віршем Успенського «Жило собі слоненя»<ref>{{lang-ru|Жил-был слоненок}}</ref>, побудованим за принципом плутанини («Одне смішне слоненя, // А може, не слоненя, // А може, порося, // А може, крокодил…»<ref>{{lang-ru|Один смешной слоненок,//А может, не слоненок,//А может, поросенок,//А может, крокодил}}</ref>), напрочуд підходить для втілення у пластиліні. Однак мультфільм за цим віршем уже був відзнятий [[Ардов Борис Вікторович|Борисом Ардовим]]. І тоді Успенський почав імпровізувати, дійсно придумавши нову версію «пластичної» казки протягом того часу, що потрібен був для її запису.
 
== Див. також ==
* [[Клоки, Арт Клокі]]
 
== Примітки ==
{{Вікіцитати1}}
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [[:q:ru:Пластилиновая ворона|Пластилиновая ворона]] ''на [[Вікіциати|Вікіциатах]]''