Ужгородський кафедральний собор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 12:
У 1773 р. Папа [[Климент XIV]] скасував орден єзуїтів, після чого, в 1775 році австрійська імператриця [[Марія-Терезія]] видала грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і храм при ньому передавалися [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівській греко-католицькій єпархії]], яку в той час очолював єпископ [[Андрій (Бачинський)|Бачинський]]. Єпископ перебудував храм відповідно до вимог східного обряду і збудував ще каплицю Успіння Богородиці. Роботи були завершені у 1779 році — у церкві спорудили іконостас, встановили лави для віруючих, місця для каноніків (зліва і справа перед вівтарем) та єпископа (справа).
1858 року єпископ [[Попович Василь Юрійович|Василь Попович]] (1796-1864) здійснив ґрунтовне оновлення інтер'єру храму: було перебудувано іконостас у бароковому стилі, розписано склепіння і стіни, на стіни були нанесені мармурові [[Арабеска (орнамент)|арабески]]. Велику роль в оновленні церкви відіграв єпархіальний художник [[Фердинанд Видра]] (1815-1879), який зокрема намалював на стелі великий образ "Воздвиження Чесного Хреста Господня"<ref>[http://zakarpatia.com/interactive/html/sobor1.htm Кафедральний греко-католицький собор]</ref>.
Перебудова здійснена у 1878 році за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси [[класицизм]]у і необарочні тенденції.У такому стилі пам'ятка збереглася і до сьогодні. 15 жовтня 1780 року собор було освячено, про що свідчить напис латинською мовою на меморіальній дошці під порталом собору.
| |||