Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Закон Релея-ДжинсаРе{{subst|stress}}лея — Джи{{subst|stress}}нса''' ({{lang-en|Rayleigh–Jeans law}}) — [[формула]], що описує [[частота|частотну]] та [[температура|температурну]] залежності інтенсивності [[термодинамічнаТермодинамічна рівновага|рівноважного]] [[випромінювання]] [[абсолютно чорне тіло|абсолютно чорного тіла]] при малих частотах (великих [[довжинаДовжина хвилі|довжинахДовжинах хвиль]]).
: <math> Q_\nu = \frac{2\pi\nu^2}{c^2} k_B T </math>,
 
де <math> Q_\nu </math>&nbsp;— [[енергія]] випромінювання в [[спектр]]альномуспектральному проміжку між [[частота]]мичастотами <math> \nu </math> та <math> \nu + d\nu </math>, c&nbsp;— [[швидкість світла]], <math>k_B</math>&nbsp;— [[стала Больцмана]], T&nbsp;— [[температура]].
 
Інша форма запису (через довжини хвилі):
де <math> Q_\lambda </math>&nbsp;— енергія випромінювання в проміжку довжин хвилі від <math> \lambda </math> до <math> \lambda + d\lambda </math>.
 
Формулу отримали в [[1905]] році англійські [[фізик]]ифізики [[Джон Вільям Стретт (лорд Релей)|Джон Вільям Релей]] та [[Джеймс Гопвуд Джинс]], виходячи з класичних міркувань. Вона добре описує спектр випромінювання абсолютно чорного тіла при малих частотах, однак передбачає невпинне зростання інтенсивності із збільшенням частоти, що отримало назву [[ультрафіолетоваУльтрафіолетова катастрофа|ультрафіолетової катастрофи]]. Розв'язок проблеми ультрафіолетової катастрофи привів [[Макс Планк|Макса Планка]] до гіпотези випромінювання світла [[квант]]ами, що було першим кроком до побудови [[квантоваКвантова механіка|квантової механіки]].
 
Для отримання фомули Релей та Джонс виходили з припущення, що в стані, коли випромінювання перебуває в [[Рівновага термодинамічної системи|термодинамічній рівновазі]] з тілом, на кожну [[Нормальні коливання|моду]] випромінювання припадає [[енергія]] <math> k_B T/2 </math>, за законом про рівномірний розподіл енергії.
 
{{^}}{{ВП-портали|Фізика}}
 
[[Категорія:Атомна фізика]]