Угорська література: відмінності між версіями

Після прийняття [[Угорці|уграми]] (в той час [[Кочові народиКочівники|кочовими]] [[скотарство|скотарськими]] [[плем'я|племенами]]) [[Християнство|християнської релігії]] ([[995]]) [[король|королі]] або представники [[Анжуйська династія|анжуйської]] або [[ГабсбургиДинастія Габсбургів|габсбурзької династії]] — старалися «латинізувати», а пізніше «германізувати» [[Культура Угорщини|угорську культуру]].

В [[середні вікиСередньовіччя]] і в [[епоха Відродження|епоху Відродження]], мова написання в основному була [[латинська мова|латинська]]. Важливі документи латинською мовою включають вмовляння [[Стефан І Святий|святого Стефана]], який включає в себе настанови царя своєму синові, [[Святий Емеріх|князю Імре]].

Серед перших літописів з угорської історії були [[Gesta Hungarorum]] («Діяння у́грів») невідомого автора, як правило, під назвою Анонімус, і [[Gesta Hunnorum et Hungarorum]] («Діяння гунів і у́грів») Симона Кезаі. Обидва літописи написані латиною. Ці літописи історії змішані з легендами, так історично вони не завжди достовірні. Інший літопис Képes Krónika (Ілюстрована хроніка), яка була написана для [[ЛюдовикЛюдвік І Великий|ЛюдовикаЛюдовіка Великого]].