Турівське князівство: відмінності між версіями

'''Турівське''', або '''Турівсько-Пінське князівство''' — [[Русь|руське князівство]] Х-ХІV ст.ст. століть у складі [[Київська Русь|Київської Русі]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Столиця князівства – — місто [[Турів]].

Розміщене в центральній частині правобережного [[Полісся]]; північна, більша частина лежала на території, заселеній [[Дреговичі|дреговичами]], менша, південо-східна  — [[Древляни|деревлянами]]. В наші часи більша частина території Турівського князівства знаходиться у складі [[Білорусь|Республіки Білорусь]], південні райони у складі [[Україна|України]]. В [[Етнографія|етнографічному]] плані територія князівства відноситься до україно-білоруської етнічної межі.

Праліси і багна забезпечували мешанцівмешканців ''Турово-Пінського князівства'' від наїздів південих кочовиків. Основою прожитку було хліборобство, полювання, рибальство та бджільництво; через ''Турово-Пінське князівство'' проходили важливі торгові шляхи: водний і сухопутний з [[Київ|Києва]] до [[Польща|Польщі]] та сухопутний з Києва на [[Литва|Литву]] і до балтійських країн, що сприяло економічному і політичному піднесенню ''Турово-Пінського князівства'' (зокрема у стосунках з Польщею і Литвою).

На півдні й заході ''Турівське князівство'' межувало з [[Волинське князівство|Волинською]], на сході - — з [[Київське князівство|Київською]], а на півночі - — з [[Полоцьке князівство|Полоцькою]] землями.

Найдавніші, згадувані літописцем міста: [[Турів]], який був політичним центром князівства ([[980]]) та [[Пінськ]] ([[1097]] і [[1166]]).

У [[980]] першим київським намісником князівства став син Володимира [[Святополк Володимирович|Святополк]].

За правління другого сина Володимира [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] у Турові посів його син [[Ізяслав Ярославович|Ізяслав]]. Коли у [[1078]] Ізяслава було вбито ''Турівське князівство'' перейшло до молодшого сина Ізяслава Ярославовича,

[[Ярополк Ізяславич|Ярополка]], а згодом у [[1088]] році до другого сина [[Святополк Ізяславич|Святополка]], який княжив до [[1093]] року. На Любецькому з'їзді 1097 Турівську землю було закріплено за нащадками [[Ізяслав Ярославович|Ізяслава]].

В [[1157]] [[Юрій Ярославич]], внук [[Святополк Ізяславич|Святополка]], зайняв Турів і відокремив Турово-Пінське князівство від Києва. Після смерті Юрія (1168), за його синів дійшло до поділу ''Турово-Пінського князівства'' на уділи з головним містом у Турові (Святополк), Дубровиці (Гліб) та Пінську (Ярополк). У пізніші часи дроблення території ''Турівського князівства'' продовжувалося.

Користуючися з незгод у Золотій Орді та вигасання Галицько-Волинської династії [[Романовичі|Романовичів]]в у 1330 роках, землі ''Турівського князівства'' опанувало [[Велике князівство Литовське]], й вони повністю потрапили під владу представників литовської династії [[Гедиміновичі]]в.

== Князі ==

[[Файл:BLR Turau Castle Hill view to River Prypjats 1.jpg|thumb|праворуч|Пам’ятникПам'ятник Кирилу Турівському на Замковій горі.]]

* Тур<ref>Легендарний засновник міста Турова. В [[Повість врем'яних літ|«Повісті врем'яних літ»]] згадується під 980-м роком. </ref> (кінець Х ст.)

* [[Святополк Володимирович|Святополк Володимирович Окаянний]] (990 - 1013990–1013)

* [[Ізяслав Ярославич]] (1042 - 10521042–1052)

* [[Ярополк Ізяславович|Ярополк Ізяславич]] (1078 - 10861078–1086)

* [[Святополк II Ізяславич|Святополк Ізяславич]] (1088 - 10931088–1093)

* Брячислав Святополкович (1110 - 11231110–1123)

* Ізяслав Святополкович (1123 - 11231123–1123)

* [[В'ячеслав Володимирович]] (1125 - 11421125–1142)

* [[Святослав Всеволодович]] (1142 - 11421142–1142)

* [[В'ячеслав Володимирович]] (1142 - 11461142–1146)

* [[Ярослав Ізяславич]] (1146 - 11481146–1148)

* [[Юрій Ярославич]] (1148 - 11501148–1150)

* [[Андрій Боголюбський|Андрій Юрійович Боголюбський]] (1150 - 11511150–1151)

* [[Юрій Ярославич]] (1151 - 11541151–1154)

* [[Святослав Всеволодович]] (1154 - 11541154–1154)

* Борис Юрійович (1154 - 11571154–1157)

* [[Юрій Ярославич]] (1157 - 11681157–1168)

* Іван Юрійович (1168 - 11701168–1170)

* [[Святополк Юрійович Туровський|Святополк Юрійович]] (1170 - 11901170–1190)

* [[Гліб Юрійович (князь туровський)|Гліб Юрійович]] (1190 - 11951190–1195)

* [[Андрій Іванович Туровський|Андрій Іванович]] (1195 - 12231195–1223)

* Юрій Андрійович (1223 -&nbsp;— ?)

* Семен Юрійович (ХІІІ ст.)

* Писімонт<ref>Постать напівлегендарна. Як князь турівський згадується лише в списку ХVІІІ ст. [[Хроніка литовська і жемайтська|«Хроніки литовської і жемайтської»]] під [[Битва над Окунівкою|1276-м роком]]. </ref> (друга половина ХІІІ ст.)

* Михайло Васильович (? -&nbsp;— 1398)

* Семен Васильович<ref>Загинув у [[Битва на Ворсклі (1399)|битві на Ворсклі]].</ref> (1398 - 13991398–1399)

Нащадками турівських князів вважаються представники відомих українських [[Шляхта|шляхетських]] династій –&nbsp;— князі [[Острозькі]]<ref>[[Максимович Михайло Олександрович|Максимович М. О.]] Письма о князьях Острожских к графине А. &nbsp;Д. &nbsp;Блудовой. &nbsp;— Киев: В типографии Федорова, 1868. &nbsp;— 54 с. {{ref-ru}}</ref> і [[Святополк-Четвертинські]].

Найбільш відомим представником Турівського князівства в нашій історії був [[Кирило Туровський|Кирило Турівський]], філософ і церковний письменник ХІІ ст.

{{reflist}}

* [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]] [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20405.htm ТУРОВО-ПИНСЬКА ЗЕМЛЯ] (з "«Історія України-Руси"». Том II. Розділ IV.)

* [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л. В.]] [http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn.htm Князівські династії Східної Європи (кінець IX &nbsp;— початок XVI &nbsp;ст.): склад, суспільна і політична роль]. Історико-генеалогічне дослідження. &nbsp;— Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевичаКрип'якевича, 2000. &nbsp;— 649 с.

[[Категорія:Полісся]]