Вікіпедія

Corpus iuris civilis: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 30:
=== Інституції ===
{{main|Інституції Юстиніана}}
«Інституції» уявляли собою систематизований виклад основ права: основи права і систематизований виклад догматичних принципів [[Приватне право|приватного права]]. «Інституції» поділялися на 4 книги і 98 титулів; книги були наступними: 1) загальне вчення про право і вчення про суб'єктів права, 2-3) загальні інститути [[речове право|речового права]] і зобов'язального права, 4) вчення про позови.
Хоча вони були створені як елементарне керівництво для навчальних цілей, однак вони не стоять нижче інших частин і в змісті юридичної чинності. Головним їхнім джерелом послужили Інституції Гая, хоча були використані Інституції й інші авторів. Вони дали юстиніанівським Інституціям свій зовнішній розподіл на 4 книги і свій план: особи-речі-позови (personae-res-actiones). Тобто моделлю для Інституцій Юстиніан стала загальна структура Інституцій Гая. Відповідно до цієї системи римське приватне право складається з 3 основних інститутів:▼
 
1) Особи (personae) — суб'єкти права.▼
▲Хоча вони були створені як елементарне керівництво для навчальних цілей, однак вони не стоять нижче інших частин і в змісті юридичної чинності. Головним їхнім джерелом послужили Інституції Гая, хоча були використані Інституції й інші авторів. Вони дали юстиніанівським Інституціям свій зовнішній розподіл на 4 книги і свій план: особи-речі-позови (personae-res-actiones). Тобто моделлю для Інституцій Юстиніан стала загальна структура Інституцій Гая. Відповідно до цієї системи римське приватне право складається з 3 основних інститутів:
 
Відповідно до цієї системи римське приватне право складається з 3 основних інститутів:
 
▲1) [[Особа|Особи]] (personae) — суб'єкти права.
 
2) Речі (res) — відносини з приводу речей.
 
3) Позови (actio) — способи придбання речей і захисту речових прав. До них відносяться спадкування і зобов'язання. От як це звучить у Гая: «Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до осіб, або до речей, або до позовів».▼
3) [[Позов|Позови]] (actio) — способи придбання речей і захисту речових прав. До них відносяться спадкування і зобов'язання.
 
▲3) Позови (actio) — способи придбання речей і захисту речових прав. До них відносяться спадкування і зобов'язання. От як це звучить у Гая: «Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до осіб, або до речей, або до позовів».
Інституції дійшли до нас у безлічі рукописів, що не йдуть далі IX ст. Найціннішою є Туринський рукопис: у ньому, крім тексту юстиніанівських Інституцій, ми знаходимо глосси, тобто тлумачення до тексту.
 
Рядок 39 ⟶ 48:
=== Новели ===
{{Розширити розділ|дата=лютий 2009}}
НОВЕЛИНовели ЮСТИНІАНАЮстиніана — назва 4-ї частини Зводу цивільних законів (Корпус юріс цивіліс), укладеного за правління візант.візантійського імператора Юстиніана І. До Н. Ю. були включені нові закони, видані після 534. Більшість з них стосувалася сусп.суспільних відносин у провінціях.
Novellae leges.
Новели — це четверта частина юстиніанівського законодавства. Офіційних зборів Новел, виданих Юстиніан після Codex repetitae praelectionis, ми не маємо, але до нас дійшли їх деякі приватні збірники.
Крім узагальнення імператорських постанов, в новелаї є [[Едикт|едикти]] начальників великих провінцій і взагалі багато що стосувалося управління провінціями і специфіки нововведень в спадковому праві.
Найдавніший збірник цього роду належить константинопольському професору Юліанові. СкладеноСкладений він був близько 556 р. і містить у собі 122 новели Юстиніан. Цей збірник звичайно називається epitome Juliani. Він латинською мовою. Ще одні збори — collectio Marciana — містять 168 новел (з них 156 юстиніанівських). Нарешті, ще пізніше стали відомо й інші збори, що містять 168 новел грецькою мовою. У сучасних виданнях новели перенумеровані. Кожна з них складається з уведення (praefatio) тексту і висновку (epilogus); текст розділяється на глави(caput). Спосіб цитування: указується номер новели, номера глави і параграфа: № 28, с.4, § 2 — 28-я Новела, 4-я глава (caput), § 2.
 
== Corpus juris civilis і рецепція римського права ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Corpus_iuris_civilis