Законодавство ЄС про компанії: відмінності між версіями

У 2005&nbsp;р. О.Рунак провів дослідження порядку фінансування робіт з перекладу acquis communautaire, в результаті якого він дійшов висновку про надзвичайно високу&nbsp;— або навіть неможливу&nbsp;— інтенсивність перекладацької праці, але фактично поставив під сумнів прозорість розподілу бюджетних коштів, призначених для перекладу, і професійність перекладачів. Автор дослідження зробив припущення, що переклад однієї сторінки законодавства ЄС коштує суму, в яку оцінюють переклад однієї сторінки «дорогі приватні юридичні фірми», а саме&nbsp;— 100 грн. (за цінами 2005&nbsp;р.&nbsp;— приблизно 20 доларів США). Виходячи з цього припущення і використовуючи офіційні дані Департаменту адаптації законодавства щодо публічних конкурсів на закупівлю послуг з перекладу, автор дійшов до висновку, що «кожен перекладач, працюючи в будні, свята та вихідні має перекладати більш як 30 сторінок на день».<ref>Рунак О. [http://www.pravda.com.ua/news/2005/12/7/36412.htm «Як отримати підряд на мільйон гривень»], Українська правда, 7 грудня 2005&nbsp;р.</ref> Для порівняння, переклад Першої і Другої Директив з права компаній як раз займає трохи більше 30 сторінок. Публікація п-на Рунака мала резонанс. Керівництво Державного департаменту адаптації законодавства підготувало публічну відпвовідь з дещо недоречною назвою [http://www.pravda.com.ua/news/2005/12/13/36586.htm «Караван йде, собаки лають…»]<ref>[[Зеркаль Олена Володимирівна|Олена Зеркаль]], Володимир Мароха, Тарас Качка «Караван іде, собаки лають…», Українська правда, 13 грудня 2005&nbsp;р. </ref>, однак відповідь не містила коментарів або спростувань щодо розрахунків О.Рунака.