Вікіпедія

Грецька абетка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Elitre (WMF) (обговорення | внесок)
51 редагування
fixing only a category-related VE bug.
щось не зовсім онлі
Рядок 1:
{{Грецька абетка}}
 
'''Гре́цька абе́тка''' ({{lang-el|Ελληνικό αλφάβητο}}<!-- ''{{lang-el-Latn|Ellinikó Alfávito}}'' -->)&nbsp;— [[абетка]], що використовується в [[Грецькагрецька мова|грецькій мові]] для письма з 9 століття до н.&nbsp;е. Найперша абетка у вузькому сенсі, на її основі створено [[Латиниця|латинську]] та [[Кирилиця|кириличну]] абетки.
 
== Історія ==
Перші відомі нам записи давньою [[Грецькагрецька мова|грецькою мовою]] (в часи [[Мікенськамікенська культура|мікенської культури]], 15-12&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) зроблено складовим [[Лінійнелінійне письмо_Бписьмо Б|лінійним письмом Б]]. Лінійне письмо Б постало з [[Лінійне письмо_Аписьмо А|лінійного письма А]], що слугувало для записів неіндоєвропейською [[Мінойськамінойська мова|мінойською мовою]]. Мінойський силабарій був погано пристосованим до запису текстів грецькою мовою. Після падіння [[Мікенська цивілізація|мікенської цивілізації]] це письмо було забуте. Нові записи грецькою мовою з'явилися вже по закінченню [[Темні століття_у_Греціїстоліття у Греції|темних століть]] і це були записи абетковим письмом.
 
[[Файл:NAMA Alphabet grec.jpg|200пкс|міні|Грецька абетка на [[Чорнофігурнийчорнофігурний вазопис|чорнофігурному]] [[кілікс]]і, [[Національний археологічний музей Афін]]|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:NAMA_Alphabet_grec.jpg]]
 
Грецька абетка виникла у 8 столітті до н.&nbsp;е. як подальший розвиток [[Фінікійська абетка|фінікійської абетки]]. Фінікійський алфавіт являв собою консонантне письмо, тобто складався тільки з [[Приголосний звук|приголосних звуків]]. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для [[Семітські мови|семітських мов]], тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення [[Голоснийголосний звук|голосних звуків]]. Таким чином, грецький алфавіт&nbsp;— перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.
 
В епоху класичного розквіту грецька абетка існувала в [[поліс]]ах Еллади в більш ніж 20 варіантах, які відрізнялись передачею на письмі кількох символів. За географічним критерієм варіанти грецької абетки поділяють на 3 гілки:
Рядок 18:
Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо. Східно-грецьке письмо пізніше розвинулося в класичне давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало основою коптського, готського, вірменського, грузинського письма та слов'янської кирилиці. Західно-грецьке письмо стало основою для етруської, відтак латинської абетки та рунічного німецького письма.
 
На сьогодні грецька абетка складається із 2425 літер. У грецькій абетці використовуються [[Діакритичний знак|діакритичні знаки]]. Зокрема [[Умлаут (діакритичний_знакдіакритичний знак)|умлаут «¨»]] використовується для того, аби розрізняти [[дифтонг]]и «οι», який вимовляється як «і», та «οϊ», який вимовляється як «оі», а також дифтонги «αι» та «αϊ», що вимовляються відповідно як «е» та «аі».
 
=== Вплив і сучасне значення ===
 
Грецька абетка послужила базою, на якій розвинулося безліч [[алфавіт]]ів, що поширилися в [[Європа|Європі]] і на [[Близький Схід|Близькому Сході]], і використовуються в системах писемності більшості країн світу, в тому числі [[латинський алфавіт]] і [[кирилиця]]. Первісна кирилиця була по суті грецьким алфавітом з декількома додатковими літерами, тому у [[Старословстарослов'янська мова|старослов'янській мові]] слова грецького походження писалися так само, як і в [[Грецькагрецька мова|грецькій]].
 
Крім використання для запису мови, букви грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи в [[Математикаматематика|математиці]] та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.
 
== Літери ==
Рядок 60:
 
=== Порівняння ===
Наведена нижче таблиця представляє літери сучасної грецької абетки із прототипами у фінікійській абетці, відповідниками у [[Латиницялатиниця|латиниці]] (вимова транскрипції відповідає вимогам [[Міжнародний фонетичний_алфавітфонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]]). Крім того подано відповідні значення літер у системі [[Грецькігрецькі числа|грецьких чисел]].
 
{| border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse;text-align:center"
Рядок 66:
! colspan="4" style="background:#ccf;" | Назва
! colspan="2" style="background:#ccf;" | Вимова
! rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" | [[Фінікійський алфавіт|Фінікій-<br />ський]]<br />прообраз
! colspan="2" style="background:#ccf;" colspan="2" | Латинська<br />[[транслітерація]]
! rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" | [[Грецькі числа|Чисель-<br />не зна-<br />чення]]
|-
! style="background:#ccffff;" | давньо-<br />грецька
Рядок 82:
| colspan="2" | {{polytonic|ἄλφα}}
| άλφα
| [[Альфаальфа (буква)|альфа]]
| {{IPA|[a] [aː]}}
| {{IPA|[a]}}
| [[Файл:phoenician aleph.svg|20px|алеф|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_aleph.svg]] [[Алефалеф (буква)|алеф]]
| colspan="2" | a
| 1
Рядок 92:
| colspan="2" | {{polytonic|βῆτα}}
| βήτα
| [[Бетабета (буква)|бета (віта)]]
| {{IPA|[b]}}
| {{IPA|[v]}}
| [[Файл:phoenician beth.svg|20px|бет|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_beth.svg]] [[Бетбет (буква)|бет]]
| b
| v
Рядок 103:
| colspan="2" | {{polytonic|γάμμα}}
| γάμμα<br />γάμα
| [[Гаммагамма (буква)|гамма]]
| {{IPA|[g]}}
| {{IPA|[ɣ], [ʝ]}}
| [[Файл:phoenician gimel.svg|20px|гімел|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_gimel.svg]] [[Гімелгімел (буква)|гімел]]
| g
| gh, g, j
Рядок 114:
| colspan="2" | {{polytonic|δέλτα}}
| δέλτα
| [[Дельтадельта (буква)|дельта]]
| {{IPA|[d]}}
| {{IPA|[ð]}}
| [[Файл:phoenician daleth.svg|20px|далет|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_daleth.svg]] [[Далетдалет (буква)|далет]]
| d
| d, dh
Рядок 126:
| {{polytonic|ἒ ψιλόν}}
| έψιλον
| [[Епсилонепсилон (буква)|епсилон]]
| colspan="2" | {{IPA|[e]}}
| [[Файл:phoenician he.svg|20px|хе|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_he.svg]] [[Хехе (буква)|хе]]
| colspan="2" | e
| 5
Рядок 135:
| colspan="2" | {{polytonic|ζῆτα}}
| ζήτα
| [[Дзетадзета (буква)|дзета (зита)]]
| {{IPA|[dz]}}, пізніше {{IPA|[zː]}}
| {{IPA|[z]}}
| [[Файл:phoenician zayin.svg|20px|заін|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_zayin.svg]] [[Заінзаін (буква)|заін]]
| colspan="2" | z
| 7
Рядок 145:
| colspan="2" | {{polytonic|ἦτα}}
| ήτα
| [[Етаета (буква)|ета (іта)]]
| {{IPA|[ɛː]}}
| {{IPA|[i]}}
| [[Файл:phoenician heth.svg|20px|хет|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_heth.svg]] [[Хетхет (буква)|хет]]
| e, ē
| i
Рядок 156:
| colspan="2" | {{polytonic|θῆτα}}
| θήτα
| [[Тетатета (буква)|тета (фіта)]]
| {{IPA|[tʰ]}}
| {{IPA|[θ]}}
| [[Файл:phoenician teth.svg|20px|тет|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_teth.svg]] [[Теттет (буква)|тет]]
| colspan="2" | th
| 9
Рядок 166:
| colspan="2" | {{polytonic|ἰῶτα}}
| ιώτα<br />γιώτα
| [[Йотайота (буква)|йота]]
| {{IPA|[i] [iː]}}
| {{IPA|[i]}}, {{IPA|[j]}}
| [[Файл:phoenician yodh.svg|20px|йод|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_yodh.svg]] [[Йодйод (буква)|йод]]
| colspan="2" | i
| 10
Рядок 176:
| colspan="2" | {{polytonic|κάππα}}
| κάππα<br />κάπα
| [[Каппакаппа (буква)|каппа]]
| {{IPA|[k]}}
| {{IPA|[k], [c]}}
| [[Файл:phoenician kaph.svg|20px|каф|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_kaph.svg]] [[Кафкаф (буква)|каф]]
| colspan="2" | k
| 20
Рядок 187:
| {{polytonic|λάμβδα}}
| λάμδα<br />λάμβδα
| [[Лямбдалямбда (буква)|лямбда (лямда)]]
| colspan="2" | {{IPA|[l]}}
| [[Файл:phoenician lamedh.svg|20px|ламед|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_lamedh.svg]] [[Ламедламед (буква)|ламед]]
| colspan="2" | l
| 30
Рядок 196:
| colspan="2" | {{polytonic|μῦ}}
| μι<br />μυ
| [[Мюмю (буква)|мю (мі)]]
| colspan="2" | {{IPA|[m]}}
| [[Файл:phoenician mem.svg|20px|мем|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_mem.svg]] [[Меммем (буква)|мем]]
| colspan="2" | m
| 40
Рядок 205:
| colspan="2" | {{polytonic|νῦ}}
| νι<br />νυ
| [[Нюню (буква)|ню (ні)]]
| colspan="2" | {{IPA|[n]}}
| [[Файл:phoenician nun.svg|20px|нун|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_nun.svg]] [[Нуннун (буква)|нун]]
| colspan="2" | n
| 50
Рядок 215:
| {{polytonic|ξῖ}}
| ξι
| [[Ксіксі (буква)|ксі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ks]}}
| [[Файл:phoenician samekh.svg|20px|самех|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_samekh.svg]] [[Самехсамех (буква)|самех]]
| x
| x, ks
Рядок 226:
| {{polytonic|ὂ μικρόν}}
| όμικρον
| [[Омікрономікрон (буква)|омікрон]]
| colspan="2" | {{IPA|[o]}}
| [[Файл:phoenician ayin.svg|20px|аін|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_ayin.svg]] [[Аінаін (буква)|аін]]
| colspan="2" | o
| 70
Рядок 236:
| {{polytonic|πῖ}}
| πι
| [[Піпі (буква)|пі]]
| colspan="2" | {{IPA|[p]}}
| [[Файл:phoenician pe.svg|20px|пе|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_pe.svg]] [[Пепе (буква)|пе]]
| colspan="2" | p
| 80
Рядок 245:
| colspan="2" | {{polytonic|ῥῶ}}
| ρω
| [[Роро (буква)|ро]]
| {{IPA|[r]}}, {{IPA|[r̥]}}
| {{IPA|[r]}}
| [[Файл:phoenician res.svg|20px|реш|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_res.svg]] [[Решреш (буква)|реш]]
| r ({{polytonic|ῥ}}: rh)
| r
Рядок 256:
| colspan="2" | {{polytonic|σῖγμα}}
| σίγμα
| [[Сігмасігма (буква)|сігма]]
| colspan="2" | {{IPA|[s]}}
| [[Файл:phoenician sin.svg|20px|шин|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_sin.svg]] [[Шиншин (буква)|шин]]
| colspan="2" | s
| 200
Рядок 265:
| colspan="2" | {{polytonic|ταῦ}}
| ταυ
| [[Таутау (буква)|тау (таф)]]
| colspan="2" | {{IPA|[t]}}
| [[Файл:phoenician taw.svg|20px|тав|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_taw.svg]] [[Тавтав (буква)|тав]]
| colspan="2" | t
| 300
Рядок 275:
| {{polytonic|ὖ ψιλόν}}
| ύψιλον
| [[Іпсилоніпсилон (буква)|іпсилон]]
| {{IPA|[y], [yː]<br />(раніше [u], [uː])}}
| {{IPA|[i]}}
| [[Файл:phoenician waw.svg|20px|вав|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_waw.svg]] [[Ваввав (буква)|вав]]
| u, y
| y, v, f
Рядок 287:
| {{polytonic|φῖ}}
| φι
| [[Фіфі (буква)|фі]]
| {{IPA|[pʰ]}}
| {{IPA|[f]}}
Рядок 299:
| {{polytonic|χῖ}}
| χι
| [[Хіхі (буква)|хі]]
| {{IPA|[kʰ]}}
| {{IPA|[x], [ç]}}
Рядок 310:
| {{polytonic|ψῖ}}
| ψι
| [[Псіпсі (буква)|псі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ps]}}
| colspan="2" | ps
Рядок 319:
| {{polytonic|ὦ μέγα}}
| ωμέγα
| [[Омегаомега (буква)|омега]]
| {{IPA|[ɔː]}}
| {{IPA|[o]}}
Рядок 329:
 
== Застарілі літери ==
Наведені нижче літери не входять у класичну грецьку абетку, проте три з них (дігамма, коппа, сампі) застосовувалися в [[Грецькігрецькі числа|системі грецьких чисел]], а дві (коппа і сампі) застосовуються й нині (дігамму у [[Візантія|візантійську добу]] заміняла стігма).
 
{| border="1" cellpadding="2" width="60%" style="border-collapse:collapse; border-color:#7d7d7d; margin-top:5px; margin-bottom:5px; font-size:100%;"
| Ϝ ϝ [[Дігаммадігамма (літера)|дігамма]]
| Ϛ ϛ [[Стігмастігма (літера)|стігма]]
| Ͱ ͱ [[Хетахета (літера)|хета]]
|
|-
| Ϻ ϻ [[Сансан (літера)|сан]]
| Ϸ ϸ [[Шошо (літера)|шо]]
| Ϙ(Ϟ) [[Коппакоппа (літера)|коппа]]
| Ϡ(Ͳ) [[Сампісампі (літера)|сампі]]
|}
 
Рядок 348:
{|border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse;text-align:center"
!rowspan="2" style="background:#ccf;"|Літера
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |[[Фінікійський алфавіт|Фінікій-<br />ський]]<br />прообраз
!colspan="3" style="background:#ccf;"|Назва
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |Латинська<br />[[транслітерація]]
!rowspan="2" style="background:#ccf;"|Вимова
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |[[Грецькі числа|Чисельне<br />значення]]
|-
!style="background:#ccffff;"|українська
Рядок 358:
!style="background:#ccffff;"|класична
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:Digamma uc lc.svg|30px|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Digamma_uc_lc.svg]]<br />[[Файл:Pamphylian digamma uc lc.svg|30px|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pamphylian_digamma_uc_lc.svg]]*<br />варіант — {{polytonic|Ϝ ϝ}}
|[[Файл:phoenician waw.svg|20px|вав|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_waw.svg]] [[Ваввав (літера)|вав]]
|[[Дігамма (літера)|дігамма]],<br />[[Памфілійськапамфілійська дігамма|памфілійська<br />дігамма]]
|{{polytonic|ϝαῦ}}
|{{polytonic|δίγαμμα}}
Рядок 367:
|6
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:Heta uc lc.svg|30px|{{polytonic|Ͱ ͱ}}|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Heta_uc_lc.svg]]*
|
|[[Хета (літера)|хета]]
Рядок 376:
| –
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:San uc lc.svg|30px|{{polytonic|Ϻ ϻ}}|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:San_uc_lc.svg]]
|[[Файл:phoenician sade.svg|20px|цаде|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_sade.svg]] [[Цадецаде (літера)|цаде]]
|[[Сан (літера)|сан]]
|{{polytonic|ϻάν}}
Рядок 385:
| –
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:Qoppa Q-and-Z-shaped.svg|30px|{{polytonic|Ϙ(Ϟ)}}|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Qoppa_Q-and-Z-shaped.svg]]
|[[Файл:phoenician qoph.svg|20px|коф|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_qoph.svg]] [[Кофкоф (літера)|коф]]
|[[Коппа (літера)|коппа]]
|{{polytonic|ϙόππα}}
Рядок 394:
|90
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:Greek Sampi 2 shapes.svg|30px|{{polytonic|Ϡ(Ͳ)}}|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Greek_Sampi_2_shapes.svg]]
|[[Файл:phoenician sade.svg|20px|цаде|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_sade.svg]] [[Цадецаде (літера)|цаде]]
|[[Сампі (літера)|сампі]]
| –
Рядок 406:
{|border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse;text-align:center"
!rowspan="2" style="background:#ccf;"|Літера
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |[[Фінікійський алфавіт|Фінікій-<br />ський]]<br />прообраз
!colspan="3" style="background:#ccf;"|Назва
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |Латинська<br />[[транслітерація]]
!rowspan="2" style="background:#ccf;"|Вимова
!rowspan="2" style="background:#ccf;" rowspan="2" |[[Грецькі числа|Чисельне<br />значення]]
|-
!style="background:#ccffff;"|українська
Рядок 416:
!style="background:#ccffff;"|класична
|-
|style="font-size:133%;"|[[Файл:Sho uc lc.svg|30px|{{polytonic|Ϸ ϸ}}|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sho_uc_lc.svg]]
|[[Файл:phoenician sade.svg|20px|цаде|link=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:phoenician_sade.svg]] [[Цадецаде (буква)|цаде]]
|[[Шо (буква)|шо]]
| –
Рядок 671:
 
=== Діакритичні знаки ===
Злиті і незлиті діакритичні знаки, що вживаються у [[Грецькагрецька мова|грецькій мові]]:
{|border="1" cellpadding="2" cellspacing="0" style="border-collapse:collapse;"
|- style="background:#ddd"
Рядок 684:
|U+0306||U+02D8||( {{unicode|&nbsp;̆}})||врахі / [[бревіс]]
|-
|U+0308||U+00A8||( {{unicode|&nbsp;̈}})||діалітіка / [[Умлаут (діакритичний_знакдіакритичний знак)|умлаут]]
|-
|U+0313||U+02BC||( {{unicode|&nbsp;̓}})||псілі / верхня кома ([[псілі]])
Рядок 692:
|U+0342||||( {{unicode|&nbsp;͂}})||періспомені ([[циркумфлекс]])
|-
|U+0343||||( {{unicode|&nbsp;̓}})||[[Псіліпсілі|короніс]] (= U+0313)
|-
|U+0344||U+0385||( {{unicode|&nbsp;̈́}})||діалітіка тонос (застарілий, = U+0308 U+0301)
Рядок 731:
* [http://unicode.org/charts/PDF/U0370.pdf Unicode 5.1 — Грецька абетка]
* [http://www.unicode.org/faq/greek.html Unicode FAQ — Greek Language and Script]
* [http://www.tlg.uci.edu/%7Eopoudjis~opoudjis//unicode/unicode_stories.html Unicode 5.1 test for all Greek-related Unicode ranges]
 
;Типографіка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грецька_абетка