Пакт стабільності для Південно-Східної Європи: відмінності між версіями

[[Румунія]] напротязі усього існування ПСПСЄ була активним її членом. Вона брала участь у роботі організації як на найвищому рівні, так і на рівні робочих столів. Головний вектор державної політики у рамках організації направлявся на реалізацію економічних проектів та створення сприятливих умов для включення Румунії до складу НАТО і Європейського Союзу.<br />

В рамках ПСПСЄ Румунія намагалась реалізувати свої економічні інтереси перш за все шляхом активізації діяльності по відновленню судноплавства по річці [[Дунай]]. Активна робота у цьому напрямку румунської дипломатії підтримана іншими країнами-учасницями ПСПСЄ призвела до того, що були прийняті міжнародні угоди щодо відновлення судноплавства по Дунаю. В рамках реалізації програми відновлення судноплавства по Дунаю Румунії була надана фінансова та технічна допомога у будівництві мосту через річку Дунай. Окрім цього ЄС всіляко сприяв Румунії у розбудові каналів у нижній течії Дунаю.<br />

Румунська сторона уміло використала активізацію боротьби із міжнародним тероризмом для посилення своїх позицій в рамках ПСПСЄ і активного зближення зі Сполученими Штатами Америки та ЄС. Особливо чітко це проявило себе на конференції у [[Брюссель|Брюсселі]], яка відбулась у лютому 2007 року. Румунія не тільки заявила про готовність активно діяти в антитерористичному руслі, але й прийняла рішення направити свій військовий контингент до [[Афганістан|Афганістану]]у.<br />

Участь у ПСПСЄ правлячі кола Румунії розглядали як механізм посилення воєнного співробітництва та її інтеграцію у євроатлантичні структури. Ще з початком косовського конфлікту Румунія підтримала дії НАТО у Югославії. Пізніше румунська армія долучалась до операцій з підтримки миру в Албанії, Косово, Боснії і Македонії. Поряд з цими кроками, у сфері безпеки здійснювались заходи, які приближали країну до НАТО. Була розроблена нова концепція і доктрина щодо організації, розвитку навчання та використання Збройних Сил Румунії. Була реорганізована система переходу з мирного на воєнний час. Значна робота була здійснена щодо реалізації програми чисельного скорочення збройних сил, реорганізації та покращення матеріально-технічного їх забезпечення.<br />

Особлива увага приділялась посиленню мобільності армії, формуванню модульних систем, оснащенню ЗС Румунії цифровою технікою, посиленню керованості військ, підняттю рівня підготовки офіцерського та сержантського складу. Активізувалась спільна робота з воєнною організацією НАТО. У підготовчий до вступу період щорічно проводилось більше 300 спільних заходів, в тому числі 25 спільних навчань. 21 листопада 2002 року було прийнято рішення запросити Румунію в НАТО.<br />

[[Республіка Молдова]] (РМ) не була засновником ПСПСЄ і тому набувала членства по мірі усвідомлення можливостей реалізації своїх національних інтересів в рамках цієї регіональної організації. У 2001 році Молдова після двох років дипломатичних зусиль, стала членом організації. Уряд Молдови розглядає включення її у Пакт Стабільності як важливий дипломатичний крок, який має сприяти соціально-економічному зростанню країни і забезпеченню повної інтеграції у Європейський Союз.<br />

Відомо, що в рамках ПСПСЄ здійснюється більше 200 проектів через Quick Start Package (QSP), на які виділяється біля 2,4&nbsp;млрд доларів. Головна частина направляється на реконструкцію, в тому числі 1,3&nbsp;млрд доларів на розвиток інфраструктури.<br />

Економічний аспект роботи організації надзвичайно важливий для Республіки Молдова. Однак керівництво країни намагається перш за все через діяльність у даній організації просунути вперед перспективу її членства у ЄС. У цьому контексті позитивно сприйнято ініціативу ЄС підтримати прагнення країн регіону ініціюванням процесу Стабілізації і Приєднання.<br />

Підписання РМ і ЄС Угоди про Стабілізацію і Приєднання має ряд прямих і непрямих позитивних наслідків таких як: ясна перспектива вступу до ЄС, більш масштабна політична і фінансова підтримка з боку ЄС, надання пільгового режиму і підтримка на відносно високому рівні імпортного мита на товари із країн ЄС, з метою захисту внутрішнього ринку, прискорення переговорного процесу у сфері створення Зони вільного обміну.<br />

У сфері безпеки [[Кишинев|Кишиневу]]у надається підтримка із скорочення загроз «м'якої безпеки» («soft-security»)&nbsp;— посилення східних кордонів, боротьба з корупцією і організованою злочинністю, торгівлею людьми і таке інше.

[[Україна]] не є учасником ПСПСЄ. Свою участь у цій організації вона задекларувала у якості спостерігача. Українська делегація взяла участь у заключній зустрічі Регіонального столу ПСПСЄ (28.02.2008 року), який у відповідності з декларацією засідання був перетворений у Раду Регіонального Співробітництва для Південно-Східної Європи. На цьому форумі представник України заступник Міністра закордонних справ України, координатор з питань співробітництва України з ПСПСЄ Андрій Веселовський високо оцінив роботу організації, відмітивши участь нашої держави у таких міжнародних форумах як ОЧЕС, ГУАМ та Дунайське співробітництво. Заявлено, що Україна і в подальшому братиме активну участь у роботі міжнародних організацій. Проте на саміті «Процес співробітництва в Південно-Східній Європі» за участю глав держав, який проходив у червні 2010 року у [[Стамбул|Стамбулі]]і Україна участі не брала.<br />

Україна більш активно співпрацювала в даній організації у рамках Ради міністрів оборони країн ПСЄ. Рада міністрів оборони країн ПСЄ діє з часу утворення ПСПСЄ. Засідання Ради проводяться щорічно. Україна прийнята у до складу Ради міністрів оборони країн ПСЄ 6 грудня 2005 року.<br />

В рамках воєнного співробітництва 9 грудня 2005 року Міністром оборони України підписано угоду з багатонаціональними силами країн ПСЄ про транспортування контингенту та майна бригади SEEBRIG в Афганістан і в зворотному напрямку у січні-серпні 2006 року літаками ІЛ-76 державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія». У підсумку бригада виконувала завдання у складі контингенту НАТО з лютого по серпень 2006 року.<br />

26 січня 2007 року Президент України підписав указ N47/2007 «Про відправку миротворчого персоналу України для участі в операції міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській республіці Афганістан» загальною чисельністю до десяти чоловік.<br />

22 жовтня 2007 року у Києві відбулося засідання Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи за участю міністра оборони США Р. Гейтса. Після завершення засідання, міністр оборони України заявив, що Україна приєдналась до угоди про спільні миротворчі сили.<br />

[[Категорія:НАТОЄвропейський Союз]]