Довге (Хустський район): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 219:
; Ромська громада
В селі налічується більше сотні ромів, які компактно проживають в урочищі
; Громада романомовних циган (волохів)
У Довгому з кінця XIX століття проживає невелика компактна група циган румунського походження, так званих лінгурарів ({{lang-ro|lingura}} — ложка) або циган-ложкарів, які сповідують християнcтво східного обряду<ref name="волохи">Удлер Рубин. Архаизмы и новообразования, обусловленные аллогенной языковой средой, в говоре носителей восточнороманской речи Закарпатской области // Культура и быт населения украинских Карпат. Материалы республиканской конференции. — Ужгород, 1973. — С. 282—285</ref>. Самоназва довжанських лінгурарів — «волохи», а довжани вживають назву «токар́і», рідше — «білі цигани». Більшість з них мають негроїдні риси — смуглу шкіру, широке обличчя, плаский та широкий ніс з великими крилами та ніздрями. Як і сто років тому, зараз довжанські волохи займаються виробництвом дерев'яних корит, ночов, ложок. В обробці дерева за допомогою простих інструментів вони досягли надзвичайної майстерності. Начастіше серед довжанських волохів зустрічаються прізвища Олаг ({{lang-hu|olah}} — румун) та Сас ({{lang-hu|szász}} — сакс, трансільванський саксонець)<ref name="волохи" />. Ця етнічна група компактно проживає в районі села, що носить назву
; Єврейська громада
|