Присяга громадян Херсонесу: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Текст присяги: replaced: зворотнє → зворотне |
TeoBot (обговорення | внесок) м уточнення за допомогою AWB |
||
Рядок 2:
== Короткий опис ==
Присяга громадян Херсонесу викарбувана на плиті з білого мармуру, що оздоблена вгорі [[карниз]]ом та [[фронтон]]ом. Цю плиту було знайдено на центральній площі [[Херсонес]]а, біля [[Володимирський собор (Херсонес)|Володимирського собору]], верхня і нижня частини — у [[1890]] році та в [[1891]] році, а невеликий фрагмент — у [[1899]] році. Напис на плиті зберігся майже повністю (бракує лише частини прикінцевої фрази). До наукового обігу пам'ятку ввів В. Латишев.
== Текст присяги ==
Рядок 36:
[[Латишев Василь Васильович|В. Латишев]] вважав, що присяга складалася кожним херсонесцем при вступі до громади міста. Натомість [[Жебельов Сергій Олександрович|С. Жебельов]] висловлював думку про те, що присяга є реакцією владних структур на планований але нереалізований чи придушений заколот, у зв'язку з чим від громадян міста вимагалося підтвердити свою лояльність. Близьку до [[Жебельов Сергій Олександрович|Жебельова]] версію висувала також [[Соломоник Елла Ісаківна|Е. І. Соломоник]].<ref>Версії Латишева і Жебельова представлені у книжці Крисаченка, див. Крисаченко В. С., Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел...,— [[Київ]]: [[Наукова думка]], 2000, с. 58. Коментар Соломоник наводиться на сайті музею-заповідника (див. посилання)</ref>
З Присяги можна скласти уявлення про межі володінь [[Херсонес]]у, який був не просто колонією, а впливовою державою, яка контролювала також [[Керкінітида|Керкінітиду]] (зараз м. [[Євпаторія]]), Прекрасну гавань (зараз смт. [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]]), ряд укріплень і земель на західному березі Криму і найближчу сільськогосподарську територію (хору) на Гераклейському півострові. З економічного погляду присяга свідчить про наявність хлібної монополії та торгівлі херсонесців зі скіфами. Можна також довідатися про державний устрій в місті-державі Херсонес; так основними органами міста були Рада та Народні збори. Керівники міста називаються в присязі деміургами.
У присязі, що мала характер клятви, окрім головної тріади грецьких богів — [[Зевс]], [[Гея]] та [[Геліос]] — херсонесці просять опіки богиню Діву, яка була головною покровителькою міста. За Крисаченком, Діва - це бог-ідол автохтонів Криму таврів, запозичена греками Херсонесу. Пізніше Діва стала ототожнюватися з [[Артеміда|Артемідою]]<ref>Крисаченко В. С., Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел...,— [[Київ]]: [[Наукова думка]], 2000, с. 58.</ref>.
Рядок 58:
[[Категорія:Епіграфіка]]
[[Категорія:Історія Криму]]
[[Категорія:
| |||