Відмінності між версіями «Нантський едикт»

м
правопис за допомогою AWB
м (правопис за допомогою AWB)
'''Нантський едикт''' — [[указ]] [[королі Франції|короля Франції]] [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] від [[13 квітня]] [[1598]], який дарував французьким [[гугеноти|гугенотам]] певні громадянські права, відкривши таким чином шлях до релігійної терпимості. За указом [[протестанти]] отримували право на [[свобода совісті|свободу совісті]], поновлювалися їхні громадянські права, включно з правом обіймати будь-яку державну посаду і подавати скарги безпосередньо королю. Едикт поклав кінець релігійній війні у Франції. Виконання едикту гарантувалося шляхом передачі в самоуправління протестантів 150 фортець а також фінансуванням з королівських скарбниць.
[[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]], перший король династіі Бурбонів, протестант, вирішив перейти в католицьку віру після смерті свого двоюрідного брата [[Генріх III (король Франції)|Генріха III]], і, таким чином, зійти на французький престол.
 
 
[[Файл:Huguenot cross.svg||thumb|right|Хрест французьких протестантів]]
Нантський едикт поклав кінець релігійним війнам, що роздирали [[Франція|Францію]] протягом 40 років. Але, вже в минулому, були спроби прийняти законодавчий текст такого типу.15 січня 1562 року, [[Карл IX (король Франції)|Карл ІХ]] підписав Сент-Жерменський едикт (Січневий едикт), що дозволяв свободу культу протестантизму в передмістях. В 1570 році була підписана Сент-Жерменська угода, яка гарантувала протестантам свободу совісті, свободу культу, а також передавало під контроль протестантських ватажків чотири міста, а саме [[Ла-Рошель]], [[Коньяк (Шаранта)|Коньяк]], Шаріте-сюр-Луар, [[Монтобан]].
Але, різниця між різними едиктами і Нантським едиктом полягає в тому, що Нантський едикт не лишився мертвою буквою, а був впровадженний в життя і виконувався, завдяки авторитету короля [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]], що сам був протестантом в минулому.
 
 
[[Файл:Henri-Pourbus.jpg||thumb|right|Генріх IV, король Франції]]
 
 
[[Файл:Château de Nantes 12.jpg||thumb|right|Нантський замок, резиденція герцогів Бретані]]
 
== Розробка Едикту ==
З 7 березня по 3 квітня 1598 [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]], король Франції та Наварри, в недавньому минулому лідер протестантської партії, намагається взяти контроль над вороже настроєною до нього провінцією [[Бретань (герцогство)|Бретань]]. Столиця Франції тимчасово розташована в місті [[Анже]], де і відбулася розробка Едикту. Після нищівної поразки іспанської арміі коло міста [[Ам'єн]], позиції [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] значно зміцнилися : майже вся країна перейшла на сторону короля, завдяки воєнним успіхам його війска, переходу [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] в католицизм, а також загальному прагненню до злагоди в країні.В [[Анже]], [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]] демонструє ультра-католицькому населенню, всю щирість свого переходу в католицизм : отримує благословінняблагословення [[єпископ|єпископа]]а, ходить на службу в [[Собор святих Петра і Павла (Нант)|Собор святих Петра і Павла]] виконує традиційні католицькі королівські обряди (миє ноги 12 бідним, дотиркається до хворих з метою зцілення).
Королівська армія займає позиції вздовж кордону з провінцією Бретань, демонструючи готовність до воєнних дій в останній провінції, на яку не розповсюджується влада нового короля. Тим часом, деякі бретонські фортеці, з криками "Хай живе наш король!" переходять на сторону короля.Позиції герцога Меркера, губернатора провінції, значно ослабилися масовою підтримкою населення королю. Герцог, під час зустрічі з [[Генріх IV (король Франції)|Генріхом IV]] 28 березня, кидається йому в ноги, присягає в вірності і здає Бретань королівскій владі. Французький король [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]] урочисто заходить в [[Нант]], столицю Бретані, 12 квітня 1598 року. Королівська рада завершує редагування Нантського едикту.
Як пізніше писав [[Максимільян де Бетюн Сюллі|Сюллі]], прем'єр-міністр [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]], король прагнув якнайшвидше покласти край громадянскій війні, що виснажувала, як католиків, так і протестантів. З цією метою була підписана мирна угода з [[Іспанія|Іспанією]], заклятим ворогом [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]], 2 травня 1598 року. Шлях до підпису Нантського едикту був відкритий.
42 924

редагування