Битва за Мідвей: відмінності між версіями

Первинною стратегічною турботою Ямамото було знищення авіаносців Військово-морських сил США. Необхідність цього загострилась після [[Рейд Дуліттла|нальоту]] бомбардувальників [[North American B-25 Mitchell|Б-25]] [[підполковник]]а [[Дуліттл]]а на [[Токіо]] [[18 квітня]] [[1942]] р., які злітали з авіаносця «[[SSUSS Hornet (CV-8)|Хорнет]]». Наліт, незначний у військовому відношенні, був сильним психологічним потрясінням для японського народу і доводив існування прогалини в лінії оборони навколо Японських островів. Затоплення авіаносців ВМС США і захоплення Мідвею бачилися єдиним засобом скасування цієї загрози. Ямамото був переконаний, що дії проти головної бази авіаносців [[Перл-Харбор]] викличе американські протидії. Проте, вважаючи міць наземних ВПС США на Гаваях, він прийшов до висновку, що американська база не може бути атакованою безпосередньо. Натомість, він вибрав атол Мідвей, на крайньому північно-західному кінці низки Гавайських островів, приблизно 2,100 км від [[Оаху]]. Мідвей не був особливо важливий в схемі намірів Японії; проте, японці відчували, що американці розглядатимуть Мідвей як першорядний аванпост Перл-Харбору і тому будуть енергійно захищати атол. США вважали Мідвей суттєвим; після битви, заснування бази підводних човнів на Мідвеї підвищило дальність плавання на 2400 миль. Злітна смуга на Мідвеї служила передовим пунктом для організації бомбардувальних нальотів на острів [[Вейк (острів)|Вейк]].