Кирилівський монастир: відмінності між версіями

Особливістю плану Кирилівської церкви є те, що ширина відгалуження просторового хреста не дорівнює ширині центрального нефа, через що фактичний підкупольний простір утворює не квадрат, а прямокутник, тобто проекцією купола є не коло, а еліпс. Товщина північної стіни церкви становить 1,96-1,98 м, а південної, західної та східної стін — 1,72-1,76. Різниця більш як у 20 см викликана тим, що в товщі північної стіни з двома вузьким [[віконниця]]ми-[[проріз]]ами знаходяться круті [[сходи]] завширшки 76-79 см, що ведуть з [[нартекс]]у на [[хори]]. Неодмінною складовою частиною інтер'єру храму є хори. Князь і його почет слухали службу Божу, стоячи на хорах. Це звеличувало постать князя, у буквальному розумінні підносило його над [[паства|паствою]].

Є в Кирилівській церкві приміщення, призначення якого встановити не вдалось. Це ще не розгадана історико-архітектурна загадка. У товщі південної стіни біля [[вівтар]]я на триметровій висоті розташоване невелике [[приміщення]], з якого виходить проріз в інтер'єр храму. Вважається, що після [[постриг]]у тут деякий час перебували [[монахи]], але статут монастирів подібних ритуалів не передбачав.