Алгонкінські мови: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 6:
Територія розселення [[Алгонкіни|мовців алгонкінських мов]] простягається від східного берега [[Північна Америка|Північної Америки]] до [[Скелясті гори|Скелястих гір]]. Прото-алгонкінська мова, від якої походять усі алгонкінські, була у вжитку 2500-3000 років тому.{{sfn|Goddard|1978|p=587}} Достеменно невідомо, на якій саме території нею розмовляли.
== Класифікація ==
У число алгонкінських входять 43 мови. У класифікації І. Годдарда 1995 року алгонкінські мови поділяються на 10 гілок:
* 1. гілка '''[[мова крі|крі-монтаньє]]''':
** група [[мова крі|крі]]: рівнинний крі (з діалектом ''північний рівнинний крі''), мічіф, лісовий крі, західний болотний крі, східний болотний крі (з діалектом крі річки Мус), [[атікамек (мова)|атікамек]]
** група монтаньє-наскапі: східний крі (з північним та південним береговими діалектами та внутрішньоматериковим східним діалектом), [[монтанье (мова)|монтаньє]], [[наскапі (мова)|наскапі]]
* 2. '''[[оджибвейські мови|оджибвейська]]''' гілка:
** група північних оджибвейських мов: оджибве річки Северн (також відомий як оджи-крі, зі східним та західним діалектами) та північний алгонкін
** група південних оджибвейських мов: [[сото (мова)|сото]] (з діалектом сото провінції [[Онтаріо]]), [[центрально-південний оджибве]] (з діалектами: північний оджибве, північний оджибве озера Верхнього, північно-західний оджибве, південно-західний оджибве та західний алгонкін), східний оджибве, [[алгонквінська мова]] (яка дала назву всій групі), [[оттава (мова)|оттава]]
** група потаватомі: [[потаватомі (мова)|потаватомі]]
* 3. '''східна''' гілка:
** група мікмак: [[мікмак (мова)|мікмак]]
** абенакська група: [[Абенакі (мова)|східноабенакська мова, або абенакі-пенобскот]], західноабенакська мова, малесит-пассамакводді
** група етчемін: †етчемін
** група півдня [[Нова Англія|Нової Англії]]: †[[массачусетська мова|массачусет]]-[[Наррагансетська мова|наррагансет]] (вампаноаг), †лу, †[[мохеган-пекот]] (мхеган, пекот, найантік і †монток), †куїріпі-ункечог
** делаварська група: †[[могіканська мова|могіканська]] (махікан), [[делаварська мова]] ([[мунсі]] з діалектами мунсі та уоппінджер і †[[унамі]] ([[ленап]]) з діалектами північний унамі, південний унамі та уналачтіго)
** група нантікок-коной: †[[піскатауей]] (нантікок-коной, нантікок-піскатауей)
** група віргінських алгонкінських мов: †[[поухатан]] (поватан, віргінський Алгонкинськие)
** група каролінських алгонкінських мов: †каролінська алгонкінська, або [[Памліко (мову)|памліко]], нині відома як †ламбі (або кроатан, нащадок памліко)
* 4. [[Меноміні (мова)|меноміні]]
* 5. †[[маямі-іллінойс]]
* 6. гілка '''сок-фокс-кікапу''':
** група кікапу: [[кікапу (мова)|кікапу]]
** група сок-фокс: [[сок-фокс|сок-фокс (сок і мескуакі)]]
* 7. [[Шоні (мова)|шоні]] (шауні)
* 8.'''арапахська''' гілка:
** група арапахо-гро-вантр: [[арапахо (мова)|арапахо]], [[гро-вантр]] (аціна), бесавунена {{†}}
** група наватінехена: наватінехена {{†}}
* 9. [[Блекфут (мова)|блекфут]], або мова «чорноногих» (сіксіка)
* 10. [[шеєнська мова|шеєнська]] (чейєнн)
Раніше використовувалася простіша класифікація, відповідно до якої алгонкінські мови ділилися на три групи — східні, центральні та рівнинні (західні).
==Посилання==
*[http://www.native-languages.org/famalg.htm Алгонкінські мови] на Native-languages.org
| |||