Хліб: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
TeoBot (обговорення | внесок)
виправлення помилки у назві за допомогою AWB
Рядок 36:
== Харчова цінність хліба ==
Звичайний хліб містить у собі [[Поживна речовина|поживні речовини]], необхідні [[людина|людині]]. У хлібі є [[білки]], [[вуглеводи]], вітаміни груп [[Рибофлавін|В]], [[Ніацин|РР]], мінеральні сполуки, наприклад, життєво важливі організму солі [[Кальцій|кальцію]], [[Залізо|заліза]], [[фосфор]]у. І що ще важливо, хліб має рідкісну властивість — він не приїдається, не може набриднути людям. Хліб — практично єдиний [[Харчові продукти|продукт]], який не втрачає своєї привабливості, зберігає здатність залишатися корисним, навіть якщо його використовують у [[їжа|їжу]] не відразу. Якщо хліб зачерствіє, він усе одно корисний для харчування людини.
Сьогодні хлібом людина майже наполовину вдовольняє потребу організму у [[вуглеводи|вуглеводах]], на третину — в [[білки|білках]], понад половину — [[Рибофлавін|вітамінів групи В]], солях [[фосфор]]у і [[Залізо|заліза]]. Хліб на 30% покриває нашу потребу у [[Калорія|калоріяхкалорія]]х.
Деякі [[Науковець|вчені]] вважають, що властивість хліба викликати в людини почуття ситості залежить від [[глютамін]]ової кислоти, котра міститься в білкових речовинах хліба та відіграє важливу роль у [[Обмін речовин|процесах обміну]] в [[організм]]і. Цим, на думку фахівців, пояснюється прагнення [[голод]]ної людини вгамувати голод насамперед хлібними продуктами.
 
Рядок 195:
| style="text-align: right;" | Народні [[прислів'я]] та [[Приказка|приказки]] про хліб
|}
[[Українці]], як [[Рільництво|землеробський]] народ із давніми [[традиція]]ми, здавна використовували [[жито]] і [[Пшениця|пшеницю]] як головні харчові культури. Тому українці дуже шанували хліб. Хліб на столі вважався найбільшою святинею. [[Хліб-сіль]], подані гостеві на [[Вишивка|вишитому]] [[Рушник|рушникурушник]]у, були й залишаються вищим проявом гостинності. З хлібом пов'язано безліч [[Звичай|звичаїв]] і повір'їв, наприклад, хліб дозволялося різати тільки у висячому положенні і тільки в напрямку до себе. Якщо шматок хліба впав, його слід було підняти, поцілувати і знову покласти на стіл, бо викинути шматок вважалося святотатством. У цих звичаях виявився постійний острах [[Голод|голодуголод]]у, який переслідував предків сучасних українців.<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref> «[[Забудьок]]» (хліб, забутий у [[піч|печі]]) використовували для того, щоб допомогти щось забути, наприклад дівчині, яка виходила заміж&nbsp;— скоріше забути батьківську домівку, [[худоба|худобі]] купленій на [[ярмарок|ярмарку]]&nbsp;— забути старого господаря і т. ін.
 
[[Українці]] хліб вшановують як святиню, в народі про нього так і кажуть: «святий хліб». Великим [[гріх]]ом вважається викинути навіть маленький шматочок. Колись вірили, що на тому світі люди, які без пошани ставилися до хліба, збиратимуть усі викинуті під час земного життя крихти. Залишки хліба віддавали [[Домашні тварини|свійським тваринам]] або спалювали в [[піч|печі]].
Рядок 274:
 
[[Категорія:Хліб|*]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]
 
{{Link FA|ca}}