Перська мова: відмінності між версіями

Перська мова належить до південно-західної підгрупи [[іранські мови|іранської групи]] [[індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної сім'ї]]. Найближчими родичами цієї мови є [[луро-бахтіярські діалекти]], які, можливо, розвинулися з ранньої новоперської мови (VII–VIII&nbsp;ст.)<ref name="lori"> [http://iranica.com/articles/lori-dialects Colin MacKinnon. LORI DIALECTS] </ref>, а також [[татська мова]], поширена в [[Азербайджан]]і. Кілька віддаленіших родичів мови фарсі&nbsp;— давні [[діалекти Фарсу]], діалекти Ларестану та башкарді<ref> name="iranica.com">[http://iranica.com/articles/fars-viii Gernot Windfuhr. FĀRS viii. Dialects] </ref>, що, як і перська, походять з [[средньоперська мова|средньоперської мови]].

Після завоювання [[Іран]]у арабами (VII століття н.&nbsp;е.) збереглася в зороастрійських громадах Ірану та в персів [[Індія|Індії]]. Для письма використовувалися варіанти арамейської графіки. Новоперська мова, відома з [[IX століття]], використовує модифіковану арабську графіку. Після ісламізації Ірану [[перська мова]] швидко стала другою за значенням літературною мовою ісламського світу. Перською мовою створена класична середньовічна [[література]] ([[Фірдоусі]], [[Рудакі]], [[Гафіз]], [[Омар Хайям]]), досі ці твори в Ірані вважаються еталоном перської мови. [[Перська мова]] широко використовувалася не лише в Персії, але й на всьому [[Близький Схід|Близькому Сході]], а також у [[Закавказзя|Закавказзі]], [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Індія|Індії]]. Мова фарсі в [[XI]] столітті витісняє місцеві [[діалект]]и на заході Ірану, тобто стає спільною літературною мовою іранців. У подальші історичні періоди (сельджукський&nbsp;— [[XI]]–[[XII]] і монгольський&nbsp;— [[XIII]]-[[XIV століття]]) перська стає літературною мовою великих територій, що виходили за межі сасанідського Ірану. Перська мова&nbsp;— мова літератури [[Азербайджан]]у в період [[XI]]–[[XII]] століть ([[Хакані]], [[Нізамі]]). Мова літератури феодальних верхів тюркської [[Середня Азія|Середньої Азії]], поряд з [[чагатайська мова|чагатайською]] з [[XV]] століть ([[Алішер Навої]]). До [[XIII століття]] також був мовою літератури й у сельджукідській [[Мала Азія|Малій Азії]] ([[Рум]]). З [[XI століття]] перська стала мовою літератури й мусульманської частини Індії, аж до переходу літератури на національні новоіндійські мови [[гінді]] та [[урду]], тобто до [[XVIII]] сторіч. До нашого часу перська збереглася в Індії. Впродовж довгого часу в тюркських країнах Сходу зберігала значення другої літературної мови. Література перською була широко відома у християнських літературах грузинського та вірменського [[середньовіччя]].

В 1930-і роки після встановлення націоналістичної ідеології шаха Реза Пехлеві була створена [[Академія]] перської мови, яка прагнула до «очищення» мови від арабізмів і західноєвропейських слів, відновлення та винаходу нових слів з перським коренем. Після зречення шаха в [[1941]] році ця діяльність зійшла нанівець. Ненадовго відновив реформи його син Мохаммед Реза-шах у 1970-і роки. Після [[Ісламська революція в Ірані|Ісламської революції]] у 1979 процес «очищення» мови припинився, арабізми і західні запозичення знову широко вживаються. У [[1990]] році створена нова Академія перської мови та літератури, що вже опублікувала 6 збірників [[неологізм]]ів<ref> [http://persianacademy.ir/fa/wordspdf.aspx Сайт Іранської Академії перської мови та літератури] </ref>.

Сучасна літературна [[перська мова]] значно відрізняється від класичної фактично на всіх мовних рівнях&nbsp;— у фонетиці (в основному у вокалізмі), в морфології, у синтаксисі, в лексиці. Спостерігається тенденція зближення літературної мови з розмовною мовою, яку можна прослідкувати в творчості іранських письменників з початку XX століття.

[[Файл:Persian_Language_Location_Map1Persian Language Location Map1.png | thumb | right | | 300px | Поширення персо-таджицьких діалектів]]

Великий масив персо-таджицьких говірок, що простягнувся від [[Перська затока|Перської затоки]] до [[Ферганська долина|Ферганської долини]] до кінця не описаний і не класифікований через слабкий розвиток діалектології в [[Іран]]і та [[Афганістан]]і та відсутність описів багатьох діалектів. Загалом він може бути розділений на '''західний фарсі''' [[Іран]]у і '''східний фарсі''', що лежить в основі [[таджицька мова|таджицької мови]] та [[дарі]], а також деякі перехідні групи<ref>[http:// name="iranica.com"/articles/fars-viii Gernot Windfuhr. FĀRS viii. Dialects]</ref>:

** Діалекти [[Хузестан]]у та узбережжя [[Перська затока|Перської затоки]] (''Бандар'') помітно відрізняються від стандартного фарсі, наближаючись до [[луро-бахтіярські діалекти|луро-бахтіярських]]<ref name="lori">[http://iranica.com/articles/lori-dialects Colin MacKinnon. LORI DIALECTS]</ref>.

* '''Діалекти [[Хорасан]]у''': від [[Тегеран]]у до [[Афганістан|афганського]] кордону. Перехідна група до східних варіантів фарсі, до якої також близькі діалекти ''Кухістану'' ([[Південний Хорасан]]), [[Систан]]у (кордон Ірану та Афганістану) і далі західні діалекти Афганістану: [[Герат (провінція)|Герату]] ([[фарсівани|фарсіванів]]), [[Хазарейці|хазарейцівхазарейці]]в (''«мова [[хозари|хозарів]]»''), [[чараймаки]]. На півдні з Сістаном межують діалекти персомовної групи [[белуджі]]в, які називаються [[дехварі]] ([[Іран]]ський і [[Пакистан]]ський [[Белуджистан]])

У сучасному [[Іран]]і перська мова&nbsp;— єдина офіційна мова країни<ref name="конституція">Конституція Ісламської республіки Іран, ст. 15.</ref> і головна мова навчання в закладах освіти. Всього в Ірані проживає більше 75&nbsp;млн чол.<ref name="pop">{{cite web|url=http://www.amar.org.ir/default.aspx?tabid=52|title=Official Iranian Population clock|publisher=Amar.org.ir|date=|accessdate=2011-06-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/65CSe4XRY|archivedate=2012-02-04}}</ref>, більшість з яких володіє перською принаймні як [[друга мова|другою мовою]]. [[Рідну мову|Рідною мовою]] фарсі є принаймні для половини населення країни<ref name="кількість носіїв">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ir.html The World Factbook&nbsp;— Iran]</ref>. [[перси|Персами]] (перс. فارسیزبانان «персомовні») вони називаються за мовною ознакою. Інші оцінки, що враховують асиміляцію неперських груп, сягають 63%<ref> [Linguistic map of Iran http://www.heritageinstitute.com/zoroastrianism/images/maps/iran_languagemap.jpg] </ref>

[[Файл:Farsi_vowel_chartFarsi vowel chart.svg|thumb|300px|Голосні сучасної перської мови]]

Основною складовою іншомовного лексичного фонду в перській мові стали запозичення з арабської&nbsp;— мови завойовників Сасанідського Ірану і їхньої релігії [[іслам]]у. Перші арабізми стосувалися насамперед нових політичних та релігійних реалій і входили в розмовну мову, тому зазнавали фонетичної адаптації або калькувалися (наприклад, ''amīr'' «повелитель»> '' mīr'', ''ṣalāt'' "молитва (з поклонами) «> ''namāz''). У період ранньої перської поезії [[арабізм]]ів у мові було небагато. Так в епосі [[Шахнаме]] вони зустрічаються з частотою приблизно 2,4%<ref> John Perry, Encyclopedia Iranica, „Arabic Words in ŠĀH-NĀMA“ </ref>.

З розвитком арабо-перського [[білінгвізм]]у і розширенням вжитку перської мови словниковий запас поповнився великою кількістю арабізмів. За приблизними підрахунками арабізми становлять 14% в лексиці матеріальної культури, 24%&nbsp;— в інтелектуальній сфері, 40% у звичайному літературному тексті. Більшість перських арабізмів потенційно можуть бути замінені питомими перськими еквівалентами, що часто й відбувається. З іншого боку, багато щоденних питомих перських слів мають „високі“ арабські еквіваленти<ref> John R. Perry, „Lexical Areas and Semantic Fields of Arabic“ in Éva Ágnes Csató, Eva Agnes Csato, Bo Isaksson, Carina Jahani, Linguistic convergence and areal diffusion: case studies from Iranian, Semitic and Turkic, Routledge, 2005. excerpt </ref>.

Інша велика складова перської лексики&nbsp;— [[тюркізм]]и, що проникли насамперед у лексику, пов'язану з армією, побутом, скотарським господарством<ref> [http://www.iranicaonline.org/articles/turkic-iranian-contacts-i-linguistic John R. Perry TURKIC-IRANIAN CONTACTS i. LINGUISTIC CONTACTS] </ref>. Помітний також пласт індоарійської лексики.

Незважаючи на існуючі розробки перської графіки на латинській основі, серйозних спроб перевести перську мову на [[латиниця|латиницю]] не проводилося ні в [[Іран]]і, ні в [[Афганістан]]і, оскільки в цих країнах сильні позиції традиційної культури і вони володіють багатою спадщиною літератури й графіки. Спеціально розроблений варіант латинської транскрипції „Юніперс“<ref> [http://unipers.com/ UniPers: A New Alphabet for Persian] </ref> витриманий в руслі традиційної західної іраністичної транслітерації, проте він значно програє в поширеності тій адаптації [[англійський алфавіт|англійської графіки]], що поширилася стихійно й жартівливо називається „''фінгліш''“. Цим варіантом адаптації іранці користуються найчастіше закордоном, коли їм недоступна перська [[розкладка клавіатури]]. Цей варіант транслітерації відрізняється хаотичністю правил, частим нерозрізненням [æ] та [ɒ:], використанням диграфів, що може привести до омографів, наприклад, ''sh'' = š.

У 1928–1939 роках [[Латинізація|латинізації]], а з 1940&nbsp;р.&nbsp;— [[кирилізація|кирилізації]] на території [[СРСР]] зазнала [[таджицька мова]]&nbsp;— крайній північно-східний варіант фарсі<ref> Perry, J. R. (1996) „Tajik literature: Seventy years is longer than the millennium“ in World Literature Today, Vol. 70 Issue 3, p. 571 </ref>.

[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]