Економіка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
TeoBot (обговорення | внесок)
виправлення помилки у назві за допомогою AWB
Рядок 2:
Інші значення слова дивись у статті [[Економіка (значення)]].}}
{{Економіка}}
'''Еконо́міка''' або '''економічні науки''' (від {{lang-grc|οἶκος, oíkos}} - «дім» та {{lang-grc|νόμος}} - «закон»)&nbsp;— комплекс [[соціальні науки|суспільних наукових]] дисциплін про [[господарство]], а саме — про організацію та [[управління]] матеріальним [[виробництво|виробництвом]]м, ефективне використання [[ресурс]]ів, [[розподіл (економіка)|розподіл]], [[торгівля|обмін]], [[збут]] і [[споживання]] [[товар]]ів та [[послуги|послуг]]<ref>Анна Шимків «Англо-український тлумачний словник економічної лексики». Видавничий дім «[[Києво-Могилянська академія]]» [[Київ]], 2004</ref>.
 
Термін походить від [[давньогрецька мова|давньогрецького]] слова ''{{lang|grc|[[wikt:οἰκονομία|οἰκονομία]]}}'' (''{{lang|grc-Latn|ойкономія}},'' «управління домогосподарством») від ''{{lang|grc|[[wikt:οἶκος|οἶκος]]}}'' (''{{lang|grc-Latn|ойкос}},'' «дім») + ''{{lang|grc|[[wikt:νόμος|νόμος]]}}'' (''{{lang|grc-Latn|номос}},'' «звичай» чи «право»).<ref name="etymology">{{cite web|last=Harper|first=Douglas|authorlink=Douglas Harper|title=Online Etymology Dictionary&nbsp;— Economy|month=November|year=2001|url=http://www.etymonline.com/index.php?term=economy|accessdate=October 27 2007|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdYGPgaM|archivedate=2013-06-25}}</ref>
Запропонував цей термін [[Ксенофонт]] (прибл. 430—355 роки до н. е.) на позначення науки про господарство, управління домом і майном. [[Аристотель]] (384—322 роки до н. е.) науку про багатство поділив на економіку (виробництво благ для задоволення потреб людей - господарювання) і [[Хрематистика|хремастику]] (грец. chrema — [[майно]], володіння; мистецтво наживати статки; діяльність, спрямована на накопичення багатства - бізнес). Терміном «економіка» він позначав організацію господарства в маєтку рабовласника.<ref name="Мочерний">{{книга |автор = Мочерний С.В., М.В. Довбенко|заголовок = Економічна теорія : підручник|посилання =http://pidruchniki.ws/ekonomika/ekonomichna_teoriya_-_mocherniy_sv|місце =Київ |видавництво = "Академія" |рік = 2004 |сторінок = 856 |isbn = 966-580-178-3}}</ref>
У [[1615]] французький економіст [[Антуан де Монкретьєн]] (прибл. 1575— 1621) увів у науковий обіг термін "[[політична економія]]" (грец. politicos — державний, суспільний), який означає "мистецтво державного управління господарством". Цей термін був найуживанішим до початку [[XX ст.]] У 1890 після виходу в світ праці "Економікс" англійського економіста [[Альфред Маршалл|Альфреда Маршалла]] (1842—1924) його став витісняти термін "економікс"<ref name="Мочерний">{{книга |автор = Мочерний С.В., М.В. Довбенко|заголовок = Економічна теорія : підручник|посилання =http://pidruchniki.ws/ekonomika/ekonomichna_teoriya_-_mocherniy_sv|місце =Київ |видавництво = "Академія" |рік = 2004 |сторінок = 856 |isbn = 966-580-178-3}}</ref>.
 
Економіка, як комплекс економічних дисциплін має складну структуру. Її поділяють на [[Національна економіка|національну економіку]] та [[Економіка управління|економіку управління]] (економіка і організація управління), і кожна з ціх дисциплін одночасно на [[мікроекономіка|мікроекономіку]] (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку [[фірма|фірм]], окремих людей, [[сім'я|сім'ї]] та [[макроекономіка|макроекономіку]] (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні [[об'єднання]] та [[світ]] в цілому. Економічні теорії часто перевіряються емпірично, здебільшого, за допомогою [[економетрика|економетрики]], яка адаптує методи [[статистика|статистики]] до економічних даних.<ref>Hashem, M. Pesaren (1987). «econometrics», [[The New Palgrave: A Dictionary of Economics]], v. 2, p. 8. (наведено за англійською вікіпедією), [http://www.dictionaryofeconomics.com/dictionary онлайн (потрібна підписка)]</ref>
Рядок 59:
=== Макроекономіка ===
{{main|Макроекономіка}}
'''Макроекономіка'''&nbsp;— наука, що вивчає закономірності функціонування [[Національна економіка|національної економіки]], тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як [[інфляція]], [[безробіття]], [[бюджетний дефіцит]], [[економічне зростання]], [[державне регулювання]] тощо. Макроекономіка оперує такими поняттями як [[ВВП]], [[ВНП]], [[сукупний попит]], [[сукупна пропозиція]], [[платіжний баланс]], [[Грошовий ринок|грошові ринки]], [[Товар|товарівтовар]]ів і [[Праця|праці]], використовуючи агреговані показники. Вперше термін використаний в [[1933]] році.
 
==== Об'єкт та предмет макроекономіки ====
 
Об'єктом макроекономіки є [[економічна система]], що являє собою сукупність [[Економічний агент|економічних суб'єктів]], діяльність яких спирається на історично визначені форми [[Виробничі відносини|виробничих відносин]] та адекватні їм механізми регулювання [[Економіка|економічної діяльності]]. Окремі економічні системи відрізняються між собою формами власності на засоби виробництва та механізмами регулювання економіки. За цими ознаками економічні системи поділяють на три типи: [[ринкова економіка]] (чистий ринок), [[Командна економіка|командно-адміністративна економіка]] (планова економіка), [[змішана економіка]]. Проміжним варіантом економічної системи є [[перехідна економіка]]. Суб'єктами макроекономіки є: [[держава]], [[Підприємство|підприємства]], [[Домашнє господарство|домогосподарства]]. Предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування економіки, який являє собою сукупність зв'язків між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з іншого&nbsp;— розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків, які вони викликають в [[Економіка|економіці]]. Отже, макроекономіка виконує як пізнавальну так і прикладну функцію. Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною, а макроекономіку, що виконує прикладну функцію&nbsp;— нормативною.
 
==== Суб'єкти макроекономіки ====
Рядок 103:
* [[розподіл]]
* [[споживання]] [[товар]]ів і [[послуга|послуг]],
* на [[регулювання]] економічної діяльності.
 
Типи економічних систем:
Рядок 116:
Перші великі господарські системи відомі ще в часи [[античність|античності]]&nbsp;— храмові держави-міста-господарства [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] і [[Вавилон]]у, поліси [[Стародавня Греція|старожитньої Греції]] тощо.
 
У розвитку економічної думки можна виділити такі основні періоди:<br />
# докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку [[Стародавній Схід|Стародавнього Сходу]] ([[Стародавній Китай|Китай]], [[Стародавня Індія|Індія]], Вавилон, Єгипет), античності (стародавні Греція та [[Стародавній Рим|Рим]]) та [[середньовіччя]]. Також сюди входить економічна думка періоду [[меркантилізм]]у;<br />
# класична політична економія&nbsp;— В.Петті, П.Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф.Кене; А.Сміт, Д.Рікардо, Т.&nbsp;Р.&nbsp;Мальтус, Ж.&nbsp;Б.&nbsp;Сей, Ф.Бастіа, У.&nbsp;Н.&nbsp;Сеніор, Дж. Ст. Мілль;<br />
# альтернативні класичній школі напрями економічної думки&nbsp;— історична школа, марксистська економічна теорія та економічні концепції соціал-демократії;<br />
# неокласичний напрям економічної теорії&nbsp;— виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська (К.Менгер, Ф.Візер, О.Бем-Баверк), лозаннська (Л.Вальрас, В.Парето), кембриджська (А.Маршалл) та американська (Дж. Б.Кларк) школи;<br />
# основні напрями економічної думки XX&nbsp;— початку XXI ст.&nbsp;— виникнення та еволюція інституціонального напряму і кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.
 
Рядок 226:
{{Вікіфікувати|дата=жовтень 2012}}
{{ВП-портали|Економіка}}
 
{{DEFAULTSORT:Економіка}}
[[Категорія:Економіка]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути ув всіхусіх Вікіпедіях]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]