Угорська література: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 29:
Подальший розвиток угорської літератури йшло паралельно з розвитком національного і антигабсбурзького руху, метою якого було створення [[незалежність|незалежної]] національної держави. Вогнища цього руху були, з одного боку, в протестантській Трансільванії, а з іншого — в північних і північно-східних [[комітат]]ах (нині — територія [[Словаччина|Словаччини]] та [[Закарпатська Україна|Закарпатської України]]), де дворянство, спираючись на невдоволення [[селяни|селян]], організувало опозицію, а наприкінці [[XVII століття]] — збройне повстання проти Габсбурзької династії (остання домоглася в [[1687]] права на угорський [[престол]]) і проти її угорських (західних) прихильників.
Повстання, підтримуване [[Франція|французьким урядом]], розвинулося в «визвольну війну» під керівництвом [[Ференц II Ракоці|Ференца Ракоці]], тимчасового правителя незалежної Угорщини. Від цієї доби залишилися так звані «пісні [[куруци|куруців]]» ([[бунт]]івників), що представляють собою перші зразки угорської [[революція|революційної]] [[поезія|поезії]]. Після придушення визвольного руху ([[1711]]) режим жорстокого політичного і культурного гніту з боку [[Австрія|Австрії]] систематично послаблював національну культуру і висував прихильників латинської та німецької культури.
=== XVIII–XIX століття ===
| |||